Правила гри для всіх, хто укладає договори — від оренди житла до великих бізнес-контрактів — змінилися. Як уже писав Ukrainian Wall, Україна почала масштабну юридичну дерадянізацію, і скасування Господарського кодексу (ГКУ), який діяв понад 20 років, стало одним із найпомітніших кроків. Тепер договірні відносини регулює єдиний Цивільний кодекс — без дублюючих норм, архаїчних обмежень і радянської правової спадщини.
Закон № 4196-IX, ухвалений на початку 2025 року, остаточно скасував Господарський кодекс і запровадив перехідний період для бізнесу. Фактично це означає перехід від моделі господарського адміністрування до європейської логіки приватного права, де в центрі — свобода волевиявлення сторін. Для юристів, підприємців і звичайних громадян зміни суттєві: по-перше, зник обов'язковий двадцятиденний строк очікування при зміні чи розірванні договору; по-друге, тепер не можна визнати договір неукладеним лише через те, що в ньому не прописано ціну чи строк дії.
Що конкретно змінилося: строки, умови, штрафи
Стаття 188 старого Господарського кодексу жорстко фіксувала: сторона, яка хоче змінити або розірвати договір, мала надіслати пропозицію контрагенту й чекати не менше двадцяти днів. Без цієї паузи будь-які дії вважалися незаконними. Новий Цивільний кодекс (стаття 651) такого обмеження не містить — сторони вільні самостійно визначати у тексті договору порядок і строки розгляду пропозицій. Хочуть прописати три дні — будь ласка. Хочуть тиждень — теж можна.
Ще одна важлива зміна — істотні умови договору. ГКУ вимагав обов'язково погоджувати предмет, ціну та строк дії. Якщо хоча б одного елемента бракувало, суд міг визнати договір неукладеним — цією лазівкою роками зловживали недобросовісні контрагенти. Верховний Суд неодноразово наголошував, що фактичне виконання сторонами спірного договору виключає його кваліфікацію як неукладеного, однак ризик лишався. Тепер стаття 638 ЦКУ встановлює: договір укладено, якщо сторони досягли згоди щодо предмета та умов, необхідних для конкретного виду угоди. Жодних формальних «обов'язкових» елементів, не пов'язаних із суттю правочину.
Змінилася і ситуація зі штрафними санкціями. Стаття 232 ГКУ обмежувала період нарахування пені шістьма місяцями. Цивільний кодекс такого обмеження не встановлює — пеня може нараховуватися протягом усього періоду прострочення, якщо інше не передбачене договором. Єдине обмеження — однорічна спеціальна позовна давність для звернення до суду (стаття 258 ЦКУ).
Як тепер можна розірвати договір: три законні способи
Міністерство юстиції України нещодавно нагадало базові правила, які діють у межах оновленого цивільного законодавства. Перший і найпростіший спосіб — за взаємною згодою сторін. Якщо обидва учасники домовилися про зміну або припинення зобов'язань, достатньо оформити це письмово.
Другий спосіб — одностороння відмова. Це можливо, якщо таке право прямо прописане в самому договорі або якщо друга сторона істотно порушила його умови. Істотним вважається порушення, внаслідок якого постраждала сторона значною мірою втрачає те, на що розраховувала під час укладення угоди.
Третій шлях — через суд. Частина 4 статті 651 ЦКУ дозволяє змінювати або розривати договір за рішенням суду, якщо сталися обставини, які сторони не могли передбачити заздалегідь. Наприклад, різке подорожчання матеріалів за довгостроковим контрактом, втрата майна через бойові дії або інші форс-мажори. Суд при цьому має встановити наслідки розірвання та розподілити витрати між сторонами.
Що варто зробити перед тим, як іти до суду
Юристи-практики наполегливо рекомендують: перш ніж подавати позов, спробуйте письмово домовитися з контрагентом. Надішліть лист із пропозицією про зміну чи розірвання договору, чітко сформулюйте причини та бажаний результат. Якщо компромісу досягти не вдасться, ці листи й відповіді стануть доказами у судовому процесі. Сам факт незручності або невигідності договору підставою для його розірвання не є — потрібно довести або істотну зміну обставин, або порушення умов іншою стороною.
Що стосується наслідків: після розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Повернення того, що було виконано під час дії договору, жодна сторона вимагати не може — якщо тільки така умова не була прописана заздалегідь. Водночас якщо договір розірвано через істотне порушення однією зі сторін, постраждала сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
Раніше Ukrainian Wall писав: подарували будинок дітям, а доглядати відмовились: чи можна скасувати договір.