У Раді приготували новий закон, чати можна ігнорувати
У зв'язку з війною та постійними відключеннями електроенергіями, багато українців змушені працювати онлайн, проводити відеоконференції та вирішувати всі робочі питання у чатах. Буває так, що робота у чатах займає 24/7. Що придумали в Раді, щоб захистити працівників, розповідає «Стіна» з посиланням на «Судово-юридичну газету».
Проект нового Цивільного кодексу України планує захистити працівників, ввівши до громадянського звернення нове поняття – право на інформаційний спокій. Нова стаття 337 дає можливість не брати участь у робітничих, службових, професійних чи інших комунікаціях у неробочий час, вихідні, святкові дні, під час перебування у відпустці чи поза часом, визначеним договором.
Проект має важливе уточнення: реалізація працівником права на інформаційний спокій не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, погіршення умов праці, позбавлення премій або будь-яких інших негативних наслідків.
Право на спокій може бути порушено лише у разі залучення особи при загрозі національній безпеці чи громадському порядку, необхідності охорони здоров'я чи запобігання аваріям, ризику заподіяння шкоди життю інших осіб.
Тобто одразу можна зробити висновок, що медпрацівників, надзвичайників, поліцейських та збройні сили обійде норма щодо інформаційного спокою. Крім того, норма щодо інформаційного спокою може не застосовуватись у випадках, передбачених договором.
Чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс, також захищає право на особисте життя, але відстає від адаптації до нової цифрової реальності. Стаття 301 ЦК прямо вказує, що фізична особа сама визначає своє особисте життя та можливість ознайомлення з нею інших осіб.
Будь-яке розголошення обставин особистого життя без згоди особи (зокрема через робочі комунікації в неробочий час) можливе лише за наявності ознак правопорушення, підтвердженого судом.
Крім того, під тиском умов роботи ще за часів пандемії у 2021 році Кодекс законів про працю доповнився нормою дистанційної роботи і тепер містить таке поняття, як період відключення.
Під час періоду відключення працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв'язок із роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору чи трудової дисципліни. Період вільного часу на відпочинок (період відключення) визначається трудовим договором про дистанційну роботу. Однак і ця норма не може застосовуватися до кожного, адже стосується лише працівників, які працюють дистанційно.
Стаття 337 нового проекту Цивільного кодексу справді планує стати на захист приватного життя працівників і зафіксувати той факт, що робочий час – це оплачуваний ресурс, а вільний час має супроводжуватись інформаційним спокоєм.
Проте норма, що дозволяє ігнорувати інформаційний спокій, якщо залучення до комунікацій у неробочий час передбачено договором, створює лазівку для роботодавців. Ризикуємо отримати масу нових шаблонів із прописаною специфічною умовою праці – бути на зв'язку у неробочий час.
Нещодавно ми розповідали, Рада ухвалила закон про обов'язкове відстрочення – подробиці.
Також «Стіна» повідомляла, Рада ухвалила екстрений закон, хто має пакувати валізи.
Ще ми писали, у Раді схвалили закон – як тепер грітимемося.