У Раду подали закон, схожий на рабство – що змусять робити
Заброньованих чоловіків можуть зобов'язати працювати на критичній інфраструктурі, служити в резерві або сплачувати внески на оборону, - подано новий законопроект. Про це пише Стіна, посилаючись на матеріал "Судово-юридичної газети".
Тепер для заброньованих можуть залишитися лише 3 варіанти:
• робота на критичній інфраструктурі – енергетика, транспорт, оборонні підприємства;
• служба у резерві та регулярна військова підготовка;
• або спеціальні внески на оборону – фактично "платна броня".
Статус заброньованого постійно переглядатиметься і контролюватиметься.
Забороньованих чоловіків зобовʼяжуть платити внески, служити у резерві чи працювати на критичній інфраструктурі: новий законопроєкт чітко встановлює, що бронь – не «звільнення від мобілізації», а інша форма участі в обороні країни
Тобто пропонується три варіанти:
• працювати на критичній інфраструктурі (енергетика, транспорт, оборонка тощо);
• служити в резерві та проходити підготовку;
• або робити спеціальні внески на оборону — фактично це і є модель «економічного бронювання».
Важливо! Безстрокової броні більше не буде. Статус заброньованого постійно буде під контролем, щоб визначати, чи людина досі має підстави для відстрочки.
На п’ятому році повномасштабної війни питання мобілізації та економічної стійкості держави переходить до чергових, але кардинально інших змін. Чинна модель бронювання, що значною мірою базувалася на підзаконних актах Кабінету Міністрів України, неодноразово ставала предметом дискусій щодо прозорості та справедливості.
У межах нашумілої реформи мобілізації пропонується новий підхід до бронювання. Відповідний законопроєкт «Про справедливе бронювання та участь у обороні» № 15237 пропонує змінити саму логіку відстрочки.
Ідеться про перехід від моделі, коли заброньований — фактично звільнений від обов’язку, до підходу, за яким заброньований — бере участь в обороні держави в іншій формі, поєднуючи потреби економіки та обороноздатності країни.
Законодавчо закріплені критерії
Однією з ключових ініціатив законопроєкту є зміни до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до змін, порядок і критерії бронювання мають бути закріплені на рівні закону.
Законопроєкт встановлює, що категорії осіб, підстави для бронювання та граничні строки відстрочки мають визначатися виключно законом, а не урядовими постановами.
На практиці це має на меті обмежити можливість вносити оперативні зміни правил через урядові рішення та забезпечити більшу публічність процесу, оскільки будь-які зміни критеріїв бронювання проходитимуть парламентську процедуру розгляду у Верховній Раді України.
Стаття 3 законопроєкту забороняє встановлювати бронювання на безстроковій основі. Цей крок нівелює можливість для окремих категорій посадовців чи працівників отримати довічну відстрочку. Більше того, передбачено регулярний перегляд статусу заброньованих на предмет відповідності вимогам закону.
Обов’язкова участь в забезпеченні оборони
Стаття 5 проєкту передбачає, що заброньовані працівники мають брати участь у забезпеченні оборони держави в одній із визначених форм.
Документ пропонує три основні механізми такої участі:
- Працевлаштування на об’єктах критичної інфраструктури. Йдеться про класичну модель бронювання, за якої робота у сферах енергетики, транспорту, оборонної промисловості чи інших стратегічних галузях фактично розглядається як виконання оборонного завдання для держави.
- Служба в резерві. Такий підхід передбачає підготовку військового резерву без повного відриву працівника від виробничої діяльності, але із зобов’язанням бути готовим до оперативного залучення до служби у складі ЗСУ.
- Цільові внески на оборону. Цей механізм фактично легалізує модель так званого «економічного бронювання», коли підприємство або сам працівник здійснюють визначений внесок, спрямований на фінансування потреб Сил оборони України.
Таким чином, законопроєкт пропонує перейти до моделі, за якої заброньовані особи беруть участь у зміцненні обороноздатності держави в іншій, не менш важливій формі.
Проєкт також пропонує створення державного Реєстру заброньованих осіб. Важливою є норма статті 7 проєкту, відповідно до якої персональні дані заброньованих, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури, будуть знеособлені у частині приналежності до конкретного об’єкта. Це захищає критичні підприємства від витоку інформації про їхній кадровий склад, що є важливим в умовах ракетного терору та шпигунства.
Ризики і перспективи
Запровадження механізму цільових внесків може стати додатковим джерелом фінансування оборонних потреб держави — зокрема закупівлі озброєння та забезпечення грошового утримання військовослужбовців ЗСУ. Окрім фінансового аспекту, автори ініціативи наголошують і на факторі соціальної справедливості. Передбачається, що обов’язкова участь заброньованих працівників у підтримці оборони — через службу в резерві або цільові внески — може частково знизити суспільну напругу між громадянами, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, та тими, хто продовжує працювати в економіці.
Водночас низка механізмів потребуватиме додаткового врегулювання на рівні підзаконних актів. Зокрема, відкритими залишаються питання:
- Яким буде розмір цільового внеску? Чи буде він фіксованим, чи прив’язаним до заробітної плати?
- Як регулюватиметься служба в резерві? Яким чином буде організовано навчання резервістів, щоб це не паралізувало роботу підприємств?
- І що не менш важливо, хто матиме доступ до даних Реєстру і як гарантуватиметься захист від кібератак?
Згідно з проєктом, після ухвалення закону Кабінет Міністрів України матиме тримісячний строк для розроблення необхідних нормативних актів та приведення власних рішень у відповідність до нових положень. Саме цей період стане визначальним для практичної реалізації запропонованої моделі «справедливого бронювання» та її технічного і нормативного наповнення.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що Українцям 50+ приготуватися: Кабмін вирішив усім дати роботу – скільки платитимуть.
Також ми писали про те, що Федоров розповів, як хочуть вирішити проблему нестачі людей та СЗЧ.
Нагадаємо, що стало відомо, про те, що ПриватБанк починає платити клієнтам гроші за перекази, як отримати.