Заява Небензі: що сказав постпред РФ в ООН
На тлі міжнародних зусиль щодо припинення війни в Україні російська сторона зробила чергову гучну заяву на майданчику Організації Об'єднаних Націй. Як повідомляв Ukrainian Wall, позиція Кремля на дипломатичних майданчиках залишається незмінною — Москва продовжує наполягати на умовах, які для Києва є категорично неприйнятними. Черговий виступ постійного представника РФ Василя Небензі лише підтвердив, що російська дипломатія не шукає компромісів, а використовує трибуну ООН для озвучення ультиматумів.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя під час виступу заявив, що Росія продовжуватиме «добиватися цілей СВО», допоки президент України Володимир Зеленський не виконає низку умов. Серед ключових вимог — повне виведення Збройних Сил України з територій, які Москва називає «російськими регіонами». Окремо Небензя наголосив на необхідності міжнародного визнання цих територій частиною Російської Федерації, що фактично означає легітимізацію анексії.
Йдеться про окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Росія незаконно анексувала ще у вересні 2022 року. Також, за словами Небензі, до переліку вимог входить відмова України від вступу до НАТО та визнання анексованих територій частиною Російської Федерації. Варто зазначити, що жодна з цих вимог не є новою — Кремль озвучує їх у різних варіаціях із перших тижнів повномасштабного вторгнення.
Реакція України та міжнародної спільноти
Українська сторона не залишила заяву Небензі без відповіді. Представники української дипломатичної місії в ООН наголосили, що подібні «ультиматуми» не мають нічого спільного з мирним процесом. Київ неодноразово заявляв: територіальна цілісність України не є предметом переговорів, а будь-які поступки агресору лише заохочують його до подальшої ескалації.
Сам формат висунутих вимог викликав іронічну реакцію в українському медіапросторі. Telegram-канал «Труха» охарактеризував виступ Небензі фразою: «Цей гоблін і сам уже не пам'ятає ті "цілі"», натякаючи на те, що початкові цілі так званої «спецоперації» зазнали численних трансформацій.
Міжнародна реакція на заяву Небензі виявилася показовою. Представники США, Великої Британії та Франції в Раді Безпеки ООН традиційно відкинули російські вимоги як такі, що суперечать міжнародному праву. Країни Глобального Півдня, зокрема Бразилія та Індія, утрималися від прямих коментарів, однак не підтримали російську риторику щодо «нових територіальних реалій».
Історичний контекст: ультиматуми Кремля на трибуні ООН
Це далеко не перший випадок, коли Росія використовує майданчик ООН для висунення ультимативних вимог Україні. Ще в лютому 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення, Небензя заперечував саму можливість війни, називаючи повідомлення західних розвідок «істерією». Згодом, після провалу бліцкригу, риторика російського постпреда еволюціонувала від заперечення до вимог «капітуляції» Києва.
У березні 2023 року Небензя вже вимагав від України «врахувати нові реалії», маючи на увазі анексію чотирьох областей. Восени 2024 року російська делегація блокувала будь-які резолюції Ради Безпеки, які містили згадку про територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Таким чином, нинішній ультиматум є логічним продовженням багаторічної стратегії Кремля.
Резолюції Генасамблеї ООН: правова стіна для російських вимог
Генеральна Асамблея ООН неодноразово ухвалювала резолюції, які прямо засуджують дії Росії та підтверджують територіальну цілісність України. Резолюція ES-11/1 від 2 березня 2022 року вимагала негайного виведення російських військ — за неї проголосувала 141 країна. Резолюція ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року засудила незаконну анексію територій України, набравши 143 голоси «за».
Особливо важливою є резолюція ES-11/6 від 23 лютого 2023 року, яка закликала до «всеосяжного, справедливого та тривалого миру» на основі принципів Статуту ООН. Усі ці документи створюють потужну правову базу, яка унеможливлює легітимізацію російських територіальних претензій. Жодна з резолюцій не була скасована чи переглянута, що свідчить про стійкість міжнародної підтримки України.
Експертна оцінка: чи можливі переговори на таких умовах?
Експерти з міжнародного права зазначають, що вимоги, озвучені Небензею, суперечать базовим принципам Статуту ООН та Гельсінського заключного акту. Професор міжнародного права зі Школи права Єльського університету наголошує, що примусова цесія території під загрозою сили є нікчемною з точки зору міжнародного права. Крім того, вимога відмови від вступу до НАТО порушує суверенне право України обирати власні безпекові союзи.
Фактично Росія продовжує використовувати трибуну ООН не для пошуку дипломатичного вирішення конфлікту, а для легітимізації власних територіальних претензій. Це підтверджує і той факт, що з моменту початку повномасштабного вторгнення жодна «мирна ініціатива» Кремля не передбачала повернення Україні контролю над окупованими територіями. На думку аналітиків Міжнародної кризової групи, подібні заяви свідчать про відсутність у Москви реального плану деескалації.