Як повідомляв Ukrainian Wall, Київ готується до чергового стрибка цін на громадський транспорт, і цього разу наслідки виходять далеко за межі гаманця пересічного киянина. Громадська організація «Пасажири Києва» підрахувала: після того як з 16 липня разовий квиток коштуватиме 30 гривень, столиця України потрапляє до четвірки найдорожчих міст Європи за вартістю місячного проїзного. Рішення Київради про перегляд тарифів ухвалили ще в квітні 2026 року, і воно стало логічним продовженням багатомісячних дискусій між транспортниками, міською владою та громадськістю.

Нові тарифи, які набудуть чинності менш ніж за два місяці, кардинально змінюють розклад сил на транспортній карті континенту. Ще рік тому Київ навіть не входив до десятки лідерів за цінами на проїзд, а тепер випереджає за цим показником чимало заможніших європейських столиць. Для порівняння: у більшості міст Східної Європи разова поїздка досі коштує менше одного євро, тоді як київські 30 гривень — це близько 0,7 євро за курсом, що формально небагато, однак у відсотках від середньої зарплати виходить суттєве навантаження на сімейний бюджет.

Що саме змінюється з 16 липня

З середини липня разова поїздка в київському метро, автобусі, трамваї чи тролейбусі коштуватиме 30 гривень замість нинішніх 20. Відповідно зросте й вартість місячних проїзних квитків. За підрахунками активістів, тепер місячний проїзний обійдеться киянам у суму, що ставить Київ на рівень таких міст, як Стокгольм, Осло та Копенгаген — однак із принциповою різницею в рівні доходів населення.

Як Київ виглядає на тлі Європи

Експерти ГО «Пасажири Києва» порівняли вартість проїзних у понад тридцяти європейських столицях. Виявилося, що за новими цінами українська столиця поступається лише Лондону, Стокгольму та Осло. При цьому середня зарплата в Києві втричі-вчетверо нижча, ніж у цих містах, що робить транспортне навантаження на бюджет киян одним із найважчих у Європі.

Для порівняння: у Варшаві місячний проїзний на всі види транспорту коштує близько 120 злотих (приблизно 1250 грн), у Празі — близько 550 крон (близько 1000 грн). Київський проїзний після подорожчання наблизиться до цих цифр, хоча купівельна спроможність українців залишається значно нижчою. У Будапешті місячний абонемент коштує близько 9500 форинтів (приблизно 1050 грн), а в Берліні — 99 євро (близько 4400 грн), однак німецька столиця пропонує безкоштовний проїзд для учнів і значно ширшу географію покриття. Кияни ж змушені платити майже стільки ж, скільки мешканці Праги чи Варшави, хоча середня зарплата в українській столиці становить близько 25 тисяч гривень проти 1800–2000 євро у згаданих містах.

Чому ціни зростають і що кажуть у КМДА

У Київській міській державній адміністрації пояснюють необхідність підвищення тарифів зростанням вартості електроенергії, подорожчанням запчастин та необхідністю утримувати транспортну інфраструктуру в умовах воєнного часу. Комунальні підприємства «Київський метрополітен» та «Київпастранс» неодноразово заявляли про хронічне недофінансування, через яке страждає якість перевезень. За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, лише на покриття збитків «Київпастрансу» у 2026 році з міського бюджету виділили понад 5 мільярдів гривень дотацій, і ця сума щороку зростає на 15–20%. «Ми розуміємо, що підвищення болюче, але без нього транспорт просто зупиниться», — прокоментував представник департаменту на одному з останніх засідань профільної комісії Київради.

Однак активісти наголошують: підвищення цін не супроводжується покращенням якості послуг. «Ми не бачимо ні нових вагонів метро, ні суттєвого оновлення автобусного парку, натомість отримуємо європейські ціни за далеко не європейський сервіс», — зазначають у ГО «Пасажири Києва». За даними самої організації, лише за перший квартал 2026 року кияни подали понад 1200 скарг на переповненість автобусів у години пік та недотримання графіків руху. Крім того, середній вік рухомого складу київського метро перевищує 35 років, тоді як у Берліні цей показник становить 18 років, а у Варшаві — 12.

Що робити киянам

Тим, хто щодня користується громадським транспортом, експерти радять заздалегідь подбати про закупівлю проїзних квитків за старими цінами — вони діятимуть до кінця свого терміну навіть після 16 липня. Також варто розглянути комбіновані маршрути з використанням міської електрички, де тарифи поки що залишаються доступнішими. Місячні проїзні за старими цінами можна придбати в касах метрополітену та через термінали Kyiv Smart Card до 15 липня включно, і вони діятимуть 30 календарних днів з моменту активації. Міська електричка наразі пропонує разовий квиток за 15 гривень і місячний абонемент за 520 гривень, що робить її вигідною альтернативою для мешканців лівобережних масивів, які працюють у центрі.

Для найбільш вразливих категорій населення — пенсіонерів, студентів, людей з інвалідністю — у КМДА обіцяють зберегти пільговий проїзд, однак конкретний механізм компенсацій наразі перебуває на стадії обговорення. Загалом пільговиків у Києві налічується близько 1,2 мільйона осіб, і щорічні витрати міського бюджету на компенсацію їхнього проїзду сягають 3,8 мільярда гривень. До категорій, які гарантовано збережуть право безкоштовного проїзду, належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, діти-сироти та пенсіонери за віком — для решти розглядається запровадження адресної монетизації пільг замість безлімітного проїзду. Як зазначили в КМДА, остаточне рішення про формат пільг ухвалять до кінця червня, після чого його винесуть на голосування Київради.