Зарплати військовим по-новому: у Раді хочуть перевести всіх на коефіцієнт за доплатами, що це означає

У Раді хочуть перевести зарплати військових на коефіцієнт - що це означає

Група народних депутатів, серед яких перший віце-спікер Олександр Корнієнко, Василь Німченко, Микола Тищенко та інші, зареєструвала у парламенті законопроект 13449 щодо «осучаснення рівня грошового забезпечення військовослужбовця». Про це пише Стіна з посиланням на матеріал "Судово-юридичної газети".

Так, у Законі «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується передбачити коефіцієнти для визначення розміру додаткових доплат військовослужбовцям під час проходження служби у військових частинах в районах безпосереднього ведення бойових дій (коефіцієнт 3) та коефіцієнт за безпосередню участь в боях на лінії зіткнення з військовими підрозділами агресора (коефіцієнт 5).

Крім того, у Законі «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» депутати пропонують закріпити, що об’єм грошового забезпечення, яке входить в обчислення при призначенні чи перерахунку пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом має включати всі додаткові доплати (окрім одноразових), передбачені законодавством.

Як зазначають автори у поясненнях, «діючий на сьогодення масив актів стосовно грошового забезпечення військовослужбовців, які згідно ст. 2 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» відносяться до категорії державних службовців, має здійснюватись за єдиною системою, як для визначення заробітної плати державним службовцям (тут слід зауважити, що закон про державну службу не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, але військова служба є державною службою особливого характеру, - прим. ред.). Йдеться про те, що проходження військової служби фактично не оцінюється з точки зору ефективності та екстремальності умов, у порівнянні з державними службовцями, що за своєю суттю дискримінує військового».

Щодо нарахування коефіцієнтів

Ініціатори законопроекту вказують, що грошове забезпечення військовослужбовців виплачується у розмірах відповідно до тарифної сітки згідно постанови КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року у відповідності із Законом «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а порядок виплати грошового забезпечення визначається міністром оборони та відповідними керівниками ЦОВВ, що мають у своєму підпорядкуванню військові формування.

Головною складовою грошового забезпечення військовослужбовців є посадові оклади, розміри яких було затверджено постановою КМУ № 704 і які розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

В даному випадку застосовується «прив’язка» до мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік, яка фактично залишилась незмінною до цього часу, а враховуючи інфляцію та інші соціально-економічні чинники, ця норма є застарілою та дискримінаційною, оскільки не відповідає об’єктивній оцінці роботи військового.

В свою чергу, низкою профільних законів, що регулюють діяльність окремих силових структур, передбачені фіксовані мінімальні розміри посадових окладів для їх працівників, які в свою чергу розраховуються множенням на мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого на 1 січня поточного календарного року. В той час, для військовослужбовців дана сума залишається незмінною вже понад 7 років.

Встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму; мінімальний посадовий оклад працівника ДБР (слідчого, оперуповноваженого, дізнавача) становить 20 розмірів ПМ; мінімальний посадовий оклад детектива НАБУ становить 19 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, у військовослужбовців відсутня гарантована динаміка збільшення посадових окладів, як безпосереднього чинника мотивування.

Депутати зазначають, що «військове законодавство передбачає можливість виплати розміру грошового забезпечення в залежності від інтенсивності проходження військової служби, саме виходячи з того, що військові віднесені до категорії держслужбовців (ст. 2 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Разом з тим, законодавство не містить визначення оціночних критеріїв проходження військової служби і не ставить її в залежність від наявності чи відсутності бойових задач, які мають виконувати військовослужбовці».

Відповідно до ст. 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять:

• посадовий оклад, оклад за військовим званням;
• щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
• одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На думку авторів, до підстав визначення рівня інтенсивності проходження військової служби необхідно віднести її здійснення в умовах воєнного стану, безпосередньо в районі бойових дій військової частини, де проходять службу військовослужбовці:

а) незалежно від займаної посади (медики, водії, кухарі та інші, кожен з яких виконує завдання по забезпеченню боєздатності військової частини);

б) безпосередньої участі в боях по стримуванні та відсічі збройної агресії.

Таким чином, пропонується виокремити рівень інтенсивності, як діючого фактору, на розмір грошового утримання при проходженні військової служби:

а) в/ч, що територіально перебувають в районі бойових дій;

б) безпосередня участь військовослужбовців в боях та виконання бойових задач іншого характеру на лінії зіткнення.

Пропонується передбачити в умовах воєнного стану (війни, військової агресії), стримуванні та протидії збройної агресії, застосувати коефіцієнти для визначення розміру додаткових доплат військовослужбовцям під час проходження служби у військових частинах в районах безпосереднього ведення бойових дій (коефіцієнт 3) та коефіцієнт за безпосередню участь в боях на лінії зіткнення з військовими підрозділами агресора (коефіцієнт 5).

На сьогоднішній день, окрім зазначених нормативно-правових актів, питання визначення розміру грошового утримання і системи визначення грошових виплат, визначається постановами КМУ та іншими підзаконними нормативно- правовими актами, а саме: постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року з наступними змінами та постановою КМУ № 419, якими для військовослужбовців передбачені додаткові винагороди (100, 70, 50, 30 тис. грн) .

«Акцентуємо увагу на те, що діючі інструкції, розпорядження, накази та постанови КМУ за своїм змістом не є однозначними в тлумаченні при застосуванні, нерідко пов’язані з бюрократичними перепонами стосовно виявлення та перевірки фактів в умовах безперервних оборонних боїв і переміщень особового складу та техніки, включаючи органи управління. Це, в свою чергу, призводить до того, що нерідко на практиці застосування визначені грошові суми не нараховуються в повному розмірі, внаслідок ускладнення обчислення підстав для виплат в той час, як для інших державних службовців всі додаткові доплати (надбавки за інтенсивність праці тощо враховуються для визначення загального розміру заробітної плати.

Відтак, надбавки за інтенсивність є невід’ємною складовою оплати праці для державних службовців і до 2024 року становили значну частину їх заробітної плати (до 40%).

До прикладу:

Згідно ст. ст. 72, 108 КЗпП передбачається, що робота у вихідний день може компенсуватися у грошовій формі у подвійному розмірі, а робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Постановою КМУ № 140 від 28 січня 2000 року з подальшими змінами, для працівників, які виконують свої функції на станції «Академіка Вернадського» передбачений коефіцієнт (кратність) оплати праці у 6 та 10 разів за кожен день безперервного перебування на станції , як компенсацію за екстремальні умови роботи в зоні дії Договору про Антарктику.

Що стосується військових, які теж є держслужбовцями (ст. 2 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»), додаткові доплати не застосовуються, зокрема за інтенсивність та екстремальні умови», вказують депутати в пояснювальній записці (нагадаємо, що закон про держслужбу не розповсюджується на військовослужбовців – прим. ред.).

Далі депутати зазначають, що на їх думку, нарахування та виплата всіх доплат військовослужбовця, як посилення соціального захисту, мають бути закріплені на законодавчому рівні та мають бути складовою загального розміру грошового винагородження, оскільки дані додаткові доплати, по суті, носять систематичний (щомісячний) характер.

Щодо включення додаткових доплат в систему грошового утримання під час призначення/перерахунку пенсії.

Тут автори вказали, що Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, в тому числі, на ряду з екстремальними умовами проходження служби і інтенсивність. Проте, як засвідчує практика, врегулювання цього питання є несправедливим, оскільки визначення безпосередньої участі в боях військовослужбовця, який безпосередньо бере участь в боях на протязі тривалого часу без поповнення і ротації, виконуючи бойові завдання по стримуванню ворога та отримує за таку участь додаткові доплати, визначених Постановою КМУ № 168, за своєю суттю визнається як разова дія, винагорода за яку не включається в систему визначення розміру грошового утримання, в тому числі для перерахунку пенсії і тому є дискримінаційною.

Закон, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ключовим словом при визначенні, які саме додаткові види грошового забезпечення, до яких відноситься і передбачена Постановою КМУ №168 додаткова винагорода, підлягають включенню в розрахунок пенсії, є слово «щомісячні».

На практиці, уповноважені органи на призначення військової пенсії (а це військова частина, обласний ТЦК, Головне управління Пенсійного фонду в області кожен в межах своїх функцій), вдаються до трактування положень ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, згідно якого в розрахунок пенсії беруться лише щомісячні платежі, тобто додаткові види грошового забезпечення, які виплачуються на постійній основі щомісяця.

При цьому, на думку уповноважених на призначення пенсії органів, такі додаткові доплати, якими є грошова винагорода за безпосередню участь в АТО а також і винагорода, передбачена Постановою № 168, носять разовий характер, залежать від певних обставин та не відносяться до щомісячних, а отже не підлягають включенню в розрахунок пенсії.

Щодо вирішення питання про включення в систему призначення пенсій винагороди за участь в АТО

Така ситуація була присутня щодо вирішення питання про не включення в розрахунок пенсії винагороди за безпосередню участь в АТО, яка по суті є однотипною грошовій винагороді, запровадженій до виплати Постановою КМУ № 168 з наступними змінами.

З цього приводу Верховним Судом сформовано правовий висновок у постанові від 26.06.2018 у справі №420/1232/16 та в постанові від 30.11.2018 у справі №415/6132/, згідно яких грошова винагорода за участь в АТО є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і має враховуватись при обчисленні їм пенсії, тобто включається в систему грошового забезпечення для військовослужбовців, а тому пропонується визначити, що всі доплати військовослужбовцям під час воєнного стану і їх участі по відсічі, стримуванні збройної агресії носять системний характер, є невід’ємної складовою розміру грошового утримання, яка має враховуватись при призначенні/перерахунку пенсії.

«Відтак, аналізуючи наявне законодавство та враховуючи вищезазначені правові висновки КСУ та Верховного Суду можна дійти до висновку, що зважаючи на четвертий рік повномасштабного вторгнення та безперервного ведення бойових дій по відсічі, стримуванню збройної агресії проти України, дані доплати не можуть вважатися одноразовими, а носять системний характер та є невід’ємною складовою розміру грошового утримання, яка має враховуватись в загальний розмір грошового забезпечення, в тому числі при призначенні/перерахунку пенсійного забезпечення», вважають автори законопроекту.

Звідки пропонують брати кошти

Депутати пояснюють, що у зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким передбачено збільшення військового збору з 1,5% до 5% та Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України», пропонується забезпечити реалізацію положень давного проекту Закону за рахунок бюджетних асигнувань, отриманих від збільшення дохідної частини бюджету внаслідок прийняття зазначених.

Також у разі додаткових витрат реалізувати положення закону можливо за рахунок коштів державного бюджету, в межах видатків, передбачених державною програмою «Резервний фонд» або за рахунок надходжень в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

«Детальні розрахунки до законопроекту не можуть бути розміщені у відкритих джерелах», додають депутати.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що українців попередили про тарифи на електрику з першого липня – скільки коштуватиме кіловат.

Також ми писали, що співробітники ТЦК почали використовувати популярний сайт оголошень Auto.Ria для пошуку чоловіків.

Нагадуємо, що в спеку українські водії часто залишають авто з привідкритими вікнами, проте це обернеться для них штрафом.