Хто з українців може знятися з військового подружжя, пощастило не всім

Підставою для зняття з обліку військовозобов'язаних можуть скористатися військовозобов'язані, які вже фактично перебувають за межами України понад 3 місяці, звернувшись до консульської установки за місцем знаходження. Про це розповідає «Стіна» із посиланням на «Судово-юридичну газету».

Якщо людина перебуває на території України та збирається виїжджати на постійне місце проживання за кордон, то в неї такого права немає. Тобто право на зняття з обліку військовозобов'язаних мають особи, які вже вибули на строк понад 3 місяці за межі України.

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 21 травня 2025 року у справі 280/2880/24.

Суть справи

Чоловік звернувся з позовом до ТЦК, у якому просив визнати протиправним бездіяльність ТЦК щодо незняття його з військового обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон до Аргентини.

Вказав, що у жовтні 2023 року головним управлінням Державної міграційної служби у Запорізькій області прийнято рішення щодо оформлення позивачу документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання, яким фактично надано дозвіл на виїзд до Аргентини на постійне проживання.

Представник позивача 27 лютого 2024 року направив до Запорізького районного ТЦК заяву з проханням зняти позивача з військового обліку та проставити відмітку про це у військовому документі. Проте ТЦК відмовив у задоволенні заяви.

Як встановили суди, з метою зняття з реєстрації місця проживання позивач, у встановленому законом порядку, 27 лютого 2024 р. засобами поштового зв'язку звернувся до ТЦК із заявою, в якій просив зняти його з військового обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон та поставити позначку про це військово-обліковий документ.

Проте листом від 9 березня 2024 року ТЦК повідомив, що на час дії військового стану впроваджено обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, а тому до закінчення військового стану зняття з військового обліку неможливе.

Рішенням Запорізького окружного адмінсуду, залишеним, як і раніше, ухвалою Третього апеляційного адмінсуду, в задоволенні відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із приписів ч. 6 статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки в період військового стану та оголошеної мобілізації, що має місце у спірному випадку, військовозобов'язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного.

Дозвіл ТЦК позивач не мав, а положення законодавства не визначають таку окрему та безумовну підставу для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне місце проживання.

Як зазначив Верховний Суд, підставою для звернення позивача до ТЦК із заявою про зняття його з військового обліку послужило отримання позитивного рішення від ГУ ГТС про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Аргентину. Проте Запорізький РТЦК повідомив про те, що на час військового стану введено обмеження щодо виїзду чоловіків, а тому зняття з військового обліку неможливе.

Відповідно до пункту 53 Порядку №1487 зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон терміном понад 3 місяці, здійснюється після особистого прибуття їх у відповідний ТЦК з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до 3-х місяців, з військового обліку не знімаються.

Як зазначив Верховний Суд, законодавець виділяє поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому під час зняття з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.

Отже, різні як підстави, і правові наслідки зняття чи виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону 2232-XII випливає, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, водночас зняті з військового обліку продовжують перебувати у статусі військовозобов'язаних.

У справі позивач є військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку в Запорізькому РТЦК.

Водночас позивач отримав рішення органу міграційної служби щодо оформлення виїзду на постійне місце проживання до Аргентини.

Верховний Суд зазначив, що у зв'язку із запровадженням в Україні військового стану тимчасово, на період дії правового режиму військового стану можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини та громадянина, у тому числі щодо свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України.

«Наведене свідчить, що в період військового стану та оголошеної мобілізації, яка мала місце у спірному випадку, військовозобов'язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного ТЦК.

При цьому положення законодавства, яким врегульовані правовідносини у сфері виконання військового обов'язку та мобілізації, не визначають таку окрему та безумовну підставу для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання або у разі виїзду військовозобов'язаного на постійне проживання за кордон», зазначили судді Верховного Суду.

Крім того, ВС зазначив, що рішення ГУ ГТС щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання та відповідно вибуття на строк більше 3-х місяців за межі України не є підставою для зняття позивача з військового обліку, адже пункт 2 год. 5 статті 37 Закону № 2232-XII не містить такої підстави для зняття.

Тобто право на зняття з обліку військовозобов'язаних мають особи, які вже вибули на строк більше трьох місяців за межі України.

Водночас, зі змісту листа ТЦК заявляється, що позивач під час дії військового стану в'їхав на територію України, використовуючи закордонний паспорт громадянина України, що діє.

ВС зазначив, що підставою для зняття з обліку військовозобов'язаних за пунктом 2 год. 5 статті 37 Закону 2232-XII можуть скористатися військовозобов'язані, які фактично перебувають за межами України понад 3 місяці, звернувшись до консульської установи за місцем знаходження та надавши відповідні докази свого 3-.

Додатково відповідач повідомив, що позивачу було роз'яснено підстави отримання відстрочки згідно зі статтею 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для можливості виїзду за кордон. У той же час, на момент звернення у позивача таких підстав не було.

Верховний Суд нагадав, що їм у ухвалі від 9 березня 2023 року у справі 600/2520/22-а зазначено, що обмеження певних категорій громадян у праві виїзду за кордон під час військового становища певною мірою є втручанням у приватне життя особи у розумінні Конвенції про захист прав людини.

«Зі змісту статей 17, 65 Конституції України виводиться, що захист держави, забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба – це конституційний обов'язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. До військовослужбовців належать особи, які проходять таку службу, у тому числі до ЗСУ. Військовій службі передує необхідність виконання конституційного військового обов'язку, який передбачає проходження громадянами України військової служби (добровільно або на заклик).

Враховуючи специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їхнього життя та здоров'я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов'язком громадян України щодо захисту держави», – зазначив КАС ВС.

Судді КАС ВС нагадали, що громадяни мають не лише права, а й обов'язки, закріплені на рівні Конституції України. Одним із таких обов'язків згідно зі статтею 65 Конституції України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

"Офіційне оголошення військового стану Указом Президента України зумовило офіційне проголошення державою заходів, спрямованих на фактичну, явну, поточну, неминучу небезпеку існування держави та захисту українського народу шляхом швидкого прийняття рішень у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні уповноваженими на те органами влади", - підсумував КАС.

Відтак Верховний Суд залишив касаційну скаргу чоловіка без задоволення, а рішення судів – без змін.

Нещодавно ми розповідали, всім військовим приготуватись – буде новий закон про службу, що змінять.

Також «Стіна» повідомляла кримінальне покарання для ТЦК, за що і як хочуть карати військкомів під час мобілізації.

Ще ми писали, зворотний бік мобілізації, $1000 і тебе в базах немає, ТЦК навіть не підходить.