Міністерство фінансів України готує масштабний законопроєкт, який може кардинально змінити правила гри для ФОПів, компаній та навіть звичайних українців за кордоном. Як писав UkrainianWall, документ імплементує європейську директиву ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive) і, за оцінками експертів, окремі його положення виявляться жорсткішими за вже резонансні податкові новації цього року.

Законопроєкт, оприлюднений для громадського обговорення ще 24 лютого 2026 року, впроваджує чотири статті директив ATAD — №4, 5, 6 та 9. Хоча сама директива ЄС переважно стосується компаній, українська версія виходить за ці рамки та поширюється також на ФОП і звичайних громадян.

Штрафна ставка 30% для «зарплатних ФОПів»

Найбільш дискусійне положення — стаття 6, яка вводить у Податковий кодекс поняття «податкове зловживання». Якщо податкова виявить, що операція формально відповідає законодавству, але її основна мета — отримання податкової вигоди, вона отримає право оподатковувати її за економічною суттю, а не за формальною юридичною конструкцією.

На практиці це означає, що податкова зможе самостійно визначати, чи є конкретна співпраця з ФОП «зарплатною схемою». Якщо так — виплату оподатковуватимуть за штрафною ставкою 30% замість звичних 6% для третьої групи єдиного податку або навіть замість 23% сумарного оподаткування зарплати найманого працівника.

Податкова декларація. Фото: скріншот YouTube-відео

Податок на вивезення активів та обмеження боргових виплат

Стаття 5 запроваджує так званий «exit tax» — податок на вихід. Якщо компанія переміщує активи або основні засоби за межі України — наприклад, передає їх своєму представництву чи «дочці» в іншій країні — сума прибутку до оподаткування збільшиться на позитивну різницю між ринковою та залишковою вартістю активу. Мінфін уточнює: на фізичних осіб, зокрема ФОПів, ця норма не поширюється.

Стаття 4 обмежує розмір виплат за кредитами, які підприємство може врахувати у складі витрат — не більше 30% EBITDA. Усе, що понад цей поріг, більше не зменшуватиме базу оподаткування. Норма спрямована проти схем, коли материнська компанія за кордоном формально кредитує українську «дочку», маскуючи під повернення боргу виведення дивідендів.

Нові правила резидентства: українці за кордоном під ударом

Чутлива для звичайних громадян частина законопроєкту — нові правила податкового резидентства. Зараз діє чотириступеневий тест: житло в Україні → центр життєвих інтересів → 183 дні перебування → громадянство. Запропонований підхід кардинально спрощує логіку: особа визнаватиметься резидентом, якщо матиме хоча б одну з цих ознак, а не їх сукупність.

На практиці українці, які давно виїхали за кордон і там працюють, можуть залишитися зобов'язаними сплачувати податки в Україні лише через те, що чоловік чи дружина залишилися в країні. Крім того, для іноземних компаній, які мають в Україні представництво, але не стануть на облік, передбачено штраф 600 000 грн.

Критика бізнесу та подальша доля законопроєкту

Спілка українських підприємців і Європейська бізнес-асоціація вже розкритикували документ. Основне занепокоєння — право податкової самостійно кваліфікувати операції як зловживання. Експерти нагадують: українська податкова вже сьогодні не завжди розмежовує навмисні та ненавмисні порушення, а нові положення створять ще ширші можливості для довільного трактування.

Окремо критикують відсутність у законопроєкті винятків, передбачених директивою ATAD, — звільнення від обмеження боргових виплат до 3 млн євро або для суспільно значущих проєктів.

Що робити ФОПам уже зараз

Поки законопроєкт перебуває на стадії обговорення, ФОПам варто переглянути структуру договорів із замовниками. Найбільший ризик — договори, які містять ознаки трудових відносин: фіксований графік, підпорядкування, робоче місце, відпустки. Юристи радять уже зараз фіксувати в договорах чіткий обсяг робіт, результат, а не процес, та уникати формулювань, що нагадують трудовий договір.

Відповідно до меморандуму з МВФ, уряд має внести законопроєкт до кінця серпня 2026 року. Набути чинності документ має з 1 січня 2028 року. Через складність Мінфін планує подавати його до Верховної Ради постатейно — перший законопроєкт очікують у вересні.

Раніше UkrainianWall писав: пдв для фопів і перегляд 2-ї групи єдиного податку: мінфін готує нові правила.

Ми вже повідомляли: від «яблук» до скандального «цитруса»: як запорізький бізнесмен купував мережу гаджетів.