Після масованих ударів по логістичній інфраструктурі в українському суспільстві почали порівнювати нинішню ситуацію з паливним дефіцитом 2022 року. Як писав UkrainianWall, це помилкова аналогія — причини й наслідки цього разу принципово інші.
У 2022 році криза була спричинена розривом постачальних ланцюгів і адміністративними обмеженнями цін. Тоді з ринку випали російські й білоруські постачальники, а Мінекономіки запровадило price cap на АЗС. Великі імпортери — WOG, OKKO, UPG — просто зупинили постачання, бо возити пальне собі у збиток було невигідно. Криза тривала півтора-два місяці й минула, щойно обмеження зняли.
Фізичне знищення замість логістичного збою
Зараз причина принципово інша. росія фізично знищує інфраструктуру ракетами й дронами. Це вже не питання маршрутів чи цінових обмежень — це питання того, чи залишиться взагалі що возити і куди возити. Як повідомляє РБК-Україна, на трасі Харків–Полтава ще нещодавно працювало приблизно 20–25 автозаправних станцій. За останні півтора місяця більшість із них знищили нічними ударами реактивних дронів. Зараз на всьому цьому відрізку залишилося три-чотири працюючі АЗС.
Від Харкова до Дніпра ситуація ще гірша — діючих заправок практично не лишилося. Харків і Суми ризикують опинитися у паливній ізоляції, ставши, по суті, енергетичним островом, відрізаним від решти країни. Якщо обстріли навколо цих міст триватимуть у тому ж темпі, швидкого доступу до пального там найближчим часом може не бути.
Хто заплатить за знищені склади
Окрема проблема — масштабне знищення складської інфраструктури. Коли згорів найбільший розподільчий склад «Розетки» у Броварах, сама будівля, за оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, коштувала щонайменше 30–40 млн доларів. Разом із нею згоріли товари сотень сторонніх постачальників — малого й середнього бізнесу, який продавав через маркетплейс усе: від чайників до лампочок. Загальна вартість втрачених товарів — десятки мільйонів доларів.
Схожа історія зі складом Amtel під Вишневим. Будівля оцінювалася в 70–75 млн доларів, а разом із нею згоріла вже викуплена алкогольна продукція WineTime і Goodwine — вина з Італії, Франції та інших країн. Питання компенсації постачальникам у більшості випадків залишається відкритим: можливість відшкодування напряму залежить від умов комерційних договорів. У багатьох ситуаціях бізнесу доведеться самому гасити кредити й шукати гроші на відновлення.
Ціни зростуть на 10–15%
Саме тому найближчими одним-двома місяцями варто очікувати підвищення цін на товари орієнтовно на 10–15%. Не тому, що подорожчала логістика сама по собі, а тому, що виробники й постачальники, які фізично втратили товар, іншого способу покрити збитки просто не мають. Це стосуватиметься широкого спектру продукції — від побутової техніки до продуктів харчування.
Що робити: страхування воєнних ризиків
Реальних механізмів страхування воєнних ризиків для складської нерухомості й товарних залишків в Україні сьогодні практично не існує. Приватні страховики беруться хіба за нові greenfield-проєкти під 4–5% — і то після ретельної перевірки локації. Компенсація від держави, яку торік анонсувало Мінекономіки, символічна — орієнтовно 100 тисяч гривень на рік. Тоді як реальний страховий платіж за великий логістичний хаб коштує 3–7 мільйонів гривень щороку.
Якщо темп ударів по логістиці збережеться, за найближчі пів року країна ризикує втратити ще 400–500 тисяч квадратних метрів складської нерухомості. І тоді дефіцит повсякденних товарів стане відчутним для кожного покупця в магазині.
Раніше UkrainianWall писав: понад 400 тис. кв. м складів знищила росія: ціни в магазинах зростуть на 15%.
Ми вже повідомляли: дизель сягнув 98,90 грн за літр: АМКУ розслідує можливу змову мереж АЗС.
Більше за темою: 100 літрів дизеля в одні руки: АЗС запровадили обмеження, OKKO спростувала — ціни сягнули 97,90 грн.