Банки дедалі пильніше стежать за фінансовими операціями українців. Як пояснював UkrainianWall, система фінансового моніторингу в Україні діє за посиленими правилами ще з 2025 року, і 2026-й не став винятком — перевірки тривають у повному обсязі, попри воєнний стан.
Основним документом, який регулює цю сферу, є закон №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів». Саме він зобов'язує банки, страхові компанії, ломбарди, операторів платіжних систем та навіть нотаріусів і адвокатів перевіряти клієнтів і повідомляти про підозрілі операції.
Як працює система перевірок
Фінансовий моніторинг в Україні має два рівні. Первинний здійснюють банки, страхові компанії, кредитні спілки та інші фінансові установи. Державний — Національний банк, Державна служба фінансового моніторингу, Міністерство юстиції та Національна комісія з цінних паперів.
Банки застосовують ризик-орієнтований підхід: оцінюють не лише конкретну операцію, а й фінансову поведінку клієнта загалом. Враховують країну реєстрації, вид діяльності, спосіб отримання послуг і те, чи відповідають перекази звичному профілю людини. Посилену увагу приділяють компаніям, які працюють у сфері азартних ігор, операцій із нерухомістю, дорогоцінними металами, а також фармацевтиці, торгівлі зброєю та державним закупівлям.
400 000 грн — поріг обов'язкової перевірки
Як повідомив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов у коментарі для Фактів ICTV, поріг обов'язкового фінансового моніторингу залишається незмінним — 400 000 грн. Якщо операція досягає цієї суми або перевищує її, банк зобов'язаний провести поглиблену перевірку та встановити походження коштів.
Однак навіть менші суми можуть привернути увагу. Різке збільшення кількості операцій, численні невеликі надходження від різних осіб або регулярні перекази без зрозумілого економічного змісту — усе це тригери для додаткової перевірки. Банки насамперед аналізують саме підозрілі операції, тоді як звичайні побутові платежі не є об'єктом контролю.
Щомісячні ліміти на P2P-перекази
Окремий механізм контролю — місячні обмеження на карткові перекази між фізичними особами. Відповідно до міжбанківського меморандуму більшість банків встановили ліміти в межах від 50 000 до 100 000 грн на місяць. За словами Мамедова, ці обмеження не зачіпають понад 95% власників платіжних карток.
Особливу увагу банки приділяють так званим «дропам» — людям, які передають свої картки чи рахунки третім особам для проведення сумнівних операцій. Такі дії кваліфікуються як порушення і можуть призвести до блокування рахунків та припинення співпраці з фінустановою.
Що робити, щоб уникнути блокування рахунку
Щоб не потрапити під фінансовий моніторинг, банкір радить дотримуватися простих правил:
- користуватися рахунками відповідно до їхнього призначення;
- правильно заповнювати призначення платежів;
- не передавати картки третім особам;
- не брати участі в сумнівних фінансових схемах;
- бути готовим підтвердити законне походження коштів (трудовий договір, декларація, договір купівлі-продажу).
Якщо ж банк визнає операцію підозрілою, а клієнт не зможе підтвердити законність коштів, фінустанова має право тимчасово обмежити операції, заблокувати рахунок або повністю припинити співпрацю. Штрафи за порушення законодавства для суб'єктів фінмоніторингу сягають від 170 000 до 1 700 000 грн.
Раніше UkrainianWall писав: SWIFT-перекази до 100 000 грн: українцям за кордоном хочуть спростити оплату житла.
Ми вже повідомляли: Monobank блокуватиме перекази від небажаних: Гороховський запустив «чорний список» відправників.
Більше за темою: до 600 000 грн ліміту на перекази та штрафи 51 000 грн: три зміни для ФОПів із серпня.