Як повідомляє UkrainianWall, після безпрецедентних штрафів Національного банку України оператори платіжних терміналів сіли за стіл переговорів. На кону — єдині стандарти фінансового моніторингу, які можуть докорінно змінити те, як українці користуються терміналами самообслуговування.

Чому все почалося: рекордні штрафи НБУ

У травні 2026 року Національний банк оштрафував ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (бренд EasyPay) та ТОВ «Свіфт Гарант» (City24) на 135,15 млн грн кожну компанію. Загальна сума санкцій — 270,3 млн грн. Інформацію про це, за даними УНН, НБУ оприлюднив 5 червня. Причина — порушення у сфері запобігання легалізації злочинних доходів, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення.

У випадку EasyPay претензії стосувалися недоліків у ризик-орієнтованому підході, процедурах перевірки клієнтів та управлінні ризиками. До City24 у регулятора виникли запитання щодо неналежної верифікації клієнтів, недостатніх посилених заходів до осіб із високим рівнем ризику та неповноти інформації про операції.

Що обговорюють: камери, паузи та єдині ліміти

Оператори термінальних мереж разом з Асоціацією українських банків готують меморандум із єдиними правилами для всього ринку. Документ після узгодження планують передати на розгляд НБУ. Серед ключових пропозицій:

  • Відеоверифікація клієнта — встановлення камер безпосередньо біля терміналів або використання вже наявних для підтвердження, що операцію проводить реальна людина.
  • Часові паузи між платежами — обов'язкові інтервали, які ускладнять масове проведення операцій за короткий проміжок.
  • Єдині ліміти на готівкові платежі — для всіх операторів, без винятків.
  • Блокування нетипових операцій — платежів, що повторюються з однаковими реквізитами або здійснюються в різних містах з одного номера телефону.
  • Розширення даних — клієнт має вказувати більше інформації під час платежу.

Усі ці заходи поки що на стадії обговорення. Обов'язкових вимог щодо камер чи розпізнавання обличь НБУ наразі не вводив. Також невідомо, скільки зберігатимуться відеозаписи та хто матиме до них доступ — це потребує окремого врегулювання із врахуванням закону про захист персональних даних.

Що вже працює: верифікація за номером телефону з 26 червня

Частина посилених вимог уже набула чинності. З 26 червня 2026 року під час внесення готівки через термінал користувач зобов'язаний вказати повний номер мобільного телефону та підтвердити його одноразовим кодом із SMS або дзвінка. Вимога діє незалежно від суми.

Втім, НБУ передбачив винятки. Верифікація не потрібна для оплати:

  • податків, зборів, штрафів та адміністративних послуг;
  • комунальних послуг, інтернету, телебачення, охорони, фіксованого телефонного зв'язку;
  • залізничних квитків, міського та приміського транспорту;
  • поповнення транспортних карт.

Також додаткову верифікацію можуть не застосовувати при поповненні власного карткового рахунку — якщо термінал зчитує картку, а користувач підтверджує операцію PIN-кодом або через мобільний застосунок банку.

Як це вплине на звичайного користувача

Для людей, які користуються терміналами час від часу для сплати побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Натомість ті, хто регулярно вносить великі суми або проводить багато операцій поспіль, зіткнуться з додатковими перевірками та обмеженнями. Частину операцій із ризиковими ознаками можуть тимчасово призупиняти до з'ясування походження коштів.

Посилення правил неминуче збільшить витрати операторів на камери, сервери, програмне забезпечення та персонал. Ці витрати потенційно можуть позначитися на розмірі комісій для клієнтів.

Що робити, якщо платіж заблокували

Якщо вашу операцію через термінал призупинили, насамперед збережіть чек — у ньому є номер транзакції. Далі зверніться на гарячу лінію оператора термінальної мережі: для EasyPay це номер 0 800 330 995, для City24 — 0 800 500 129. Також будьте готові підтвердити особу та пояснити походження коштів. У більшості випадків після надання пояснень платіж розблоковують протягом 1-3 робочих днів.

Запровадження єдиних правил, як очікується, має зменшити ризик того, що різні оператори застосовуватимуть нерівні вимоги. Без уніфікованих стандартів клієнти могли б переходити до мереж із м'якшими процедурами перевірки — саме тому ринок виступає за однакові вимоги для всіх.