Як повідомляє Ukrainian Wall, парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з Данилом Гетманцевим рекомендував депутатам продовжити на 2027 рік застосування для банків підвищеної ставки податку на прибуток у розмірі 50%.

Законопроєкт №15262, ініційований Гетманцевим і зареєстрований у Верховній Раді місяць тому, підтримали без зауважень Міністерство фінансів, Державна податкова служба та Міністерство юстиції. Водночас Національний банк України виступив категорично проти, наголошуючи на негативних наслідках для банківської системи.

Формально ставка 50% буде однаковою для всіх банків. Однак фактичні наслідки для різних груп фінустанов будуть кардинально різними, зазначають опитані виданням Delo.ua банкіри та експерти.

Державні банки: перекладання грошей із кишені в кишеню

На перший погляд, найбільше мали б постраждати державні банки — адже саме вони формують левову частку прибутків сектору. За даними академіка НАН України Богдана Данилишина, лише за перше півріччя 2025 року держбанки сформували майже 66% прибутку всієї системи.

Але держава як власник цих банків і без того отримує значну частину прибутку через дивіденди. Тому додатковий податок для них багато в чому означає лише зміну способу вилучення коштів — замість дивідендів гроші підуть через податковий механізм. Нацбанк наголошує: уряд міг би гнучко керувати дивідендною політикою, залишаючи частину коштів для розвитку та кредитування.

Іноземні банки: під загрозою довіра інвесторів

Для міжнародних банківських груп проблема полягає не стільки в грошах, скільки в правилах гри. Голова правління ОТП Банку та голова ради НАБУ Володимир Мудрий, а також віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов застерігають: коли тимчасовий воєнний податок продовжується втретє поспіль, інвестори починають закладати додаткову премію за ризик.

Головним ризиком банкіри називають навіть не розмір податку, а податкову непередбачуваність. Для іноземних акціонерів це сигнал: «тимчасові» заходи в Україні мають властивість ставати постійними.

Приватні банки: найуразливіша ланка

Саме приватні українські банки можуть відчути найбільший тиск. На відміну від держбанків, вони не мають державної підтримки. На відміну від міжнародних груп — не мають доступу до капіталу материнських структур.

Голова правління Unex Bank Іван Світек пояснює: більшість банків сьогодні розраховують насамперед на власний прибуток як джерело розвитку. Підвищений податок безпосередньо обмежує можливості нарощувати капітал, запускати нові продукти, інвестувати в цифровізацію та фінансувати розширення бізнесу. Для них 50% податок — це не просто питання прибутку, а питання майбутнього.

Приватизація держбанків під питанням

Окремий ризик, про який говорять найменше, — це доля приватизації державних банків. Скорочення частки держави в банківській системі є однією з ключових вимог міжнародних партнерів України. Але потенційний інвестор купує не лише банк — він купує прогнозованість майбутнього.

Володимир Мудрий називає продовження екстраподатку негативним сигналом для покупців. Коли тимчасові податки продовжуються рік за роком, держава ризикує або продати активи дешевше, або взагалі не знайти стратегічного інвестора.

Які є альтернативи

Навіть ті експерти, які визнають потребу держави в додаткових доходах, погоджуються: проста 50-відсоткова ставка для всіх банків — не єдиний варіант. Найочевидніша альтернатива — гнучкіше використовувати дивідендну політику держбанків замість підвищення податку для всієї системи.

Цікавішим, хоча й складнішим, є варіант із оподаткуванням не всього прибутку, а лише фінансової ренти — тієї частини доходів, яка сформована завдяки державним інструментам на кшталт ОВДП чи депозитних сертифікатів НБУ. Ще один компроміс — дозволити банкам зменшувати податкове зобов'язання, якщо вони нарощують кредитування оборонної промисловості, енергетики, переробної галузі та інших пріоритетних секторів.

У НБУ наголошують, що точкове збільшення навантаження на найпрозоріший сектор економіки не вирішує системної проблеми бюджету, і вказують на необхідність розширення податкової бази через детінізацію.

Раніше Ukrainian Wall писав: тарифи, податки, ФОПи: що Україна пообіцяла МВФ — кого торкнеться.

Ми вже повідомляли: долар не зупиняється: НБУ викинув на ринок рекорд — що тепер із курсом.

Більше за темою: Смілянський іде в міжнародні суди через НБУ: кого звинувачує у «зведенні рахунків».