17 червня у світі відзначають День боротьби з опустелюванням і посухою. Як писав Ukrainian Wall, ця проблема вже давно перестала бути викликом лише для Африки чи Близького Сходу. Україна також дедалі частіше стикається з тривалими періодами спеки, дефіцитом вологи, виснаженням ґрунтів та іншими наслідками зміни клімату.

За оцінкою Ukrainian Climate Office, до кінця століття країна зіткнеться не лише з підвищенням середньорічної температури, а й зі зростанням кількості екстремальних погодних явищ — від ураганів і теплових хвиль до підтоплень, паводків і тривалих посух. Кліматологи попереджають: без ефективних заходів з адаптації екстремальна погода ставатиме дедалі частішою, а наслідки — відчутнішими для економіки, аграрного сектору та мільйонів українців.

Південь без води: які області під найбільшою загрозою

Найуразливішими до дефіциту вологи залишаються південні області — Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька. Через підвищення температури, скорочення кількості стабільних опадів і виснаження водних ресурсів саме тут посухи ставатимуть дедалі відчутнішою проблемою. Це напряму вплине на аграрний сектор, урожайність і продовольчу безпеку країни.

Як пояснює Марина Цимбалюк, експертка з питань зміни клімату громадської організації «Екодія», надіятися на стабілізацію ситуації найближчим часом не варто. За її словами, якщо світ і далі розвиватиметься без скорочення викидів парникових газів, екстремальні погодні явища стане ще складніше передбачити, а їхній руйнівний вплив лише посилиться.

Захід іде під воду: Карпати в зоні ризику

Водночас захід України — передусім Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області — дедалі частіше стикається з ризиками інтенсивних злив, паводків і підтоплень. Особливо вразливими залишаються райони поблизу Карпат, де сильні опади можуть швидко призводити до локальних надзвичайних ситуацій.

Фактично країна опинилася в ситуації, коли одна частина території потерпає від нестачі води, а інша — від її надлишку. Така поляризація, за словами фахівців Ukrainian Climate Office, є одним із головних проявів сучасного кліматичного кризу: погода стає не просто теплішою, а різкішою, сильнішою та небезпечнішою.

2026-й поб'є температурні рекорди

Попри весняне похолодання, 2026 рік має всі шанси увійти до числа найтепліших за всю історію метеорологічних спостережень. Причина — не лише загальне посилення глобального потепління, а й можливе повернення потужного Ель-Ніньйо — кліматичного явища, яке суттєво впливає на температуру планети.

Згідно з новими дослідженнями, вчені прогнозують формування сильного Ель-Ніньйо вже до кінця 2026 року. Температура поверхні води в екваторіальній частині Тихого океану може перевищити норму більш ніж на 2 градуси, що відповідає дуже сильному або навіть «супер-Ель-Ніньйо». Саме такі явища в минулому ставали каталізаторами глобальних температурних рекордів — у 1998, 2016 та 2024 роках.

Перші три місяці 2026 року вже стали четвертими за температурними показниками за весь період спостережень, навіть попри слабку Ла-Нінью, яка зазвичай стримує потепління. Це означає, що базовий рівень глобального потепління вже настільки високий, що навіть охолоджувальні природні фактори не здатні суттєво його компенсувати.

Окрему тривогу викликає стан Арктики. На початку 2026 року вчені зафіксували рекордно низький рівень морського льоду, а зимовий максимум арктичного льодового покриву став одним із найнижчих за весь період супутникових спостережень.

Показовим є й поступове зміщення кліматичних зон в Україні. Клімат Києва вже дедалі більше нагадує той, який раніше був характерний для Одеси чи навіть Херсона. Середня температура в столиці стабільно зростає, а сезонні межі стають менш чіткими. Зима також змінюється: снігу загалом стає менше, однак самі снігопади можуть бути коротшими, але значно інтенсивнішими.

Раніше Ukrainian Wall писав: спека нищить авто, а водії не знають: що руйнує двигун, шини та кондиціонер.

Ми вже повідомляли: погода завтра: дощі накриють не всіх — кому пощастить із сонцем.

Більше за темою: Європу накриє аномальна спека: які країни під ударом і чи варто хвилюватися українцям.