Як повідомляв Ukrainian Wall, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за вимагання грошей у лікарнях. Документ спрямований на боротьбу з практикою, коли з пацієнтів вимагають оплату за послуги, ліки чи медичні вироби, які держава гарантує надавати безкоштовно. Ініціатива передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, що дозволить притягати до відповідальності не лише рядових лікарів, а й керівників медичних закладів, причетних до таких схем. Серед ініціаторів законопроєкту — група парламентарів, які вже понад рік збирали доказову базу щодо масштабів неофіційних платежів у медицині, а також консультувалися з правозахисниками та представниками пацієнтських організацій.
Особливу увагу в законопроєкті приділено так званим «благодійним внескам» та «добровільним пожертвам». Саме під таким виглядом у багатьох медичних закладах пацієнтів змушують платити за те, що їм гарантоване безоплатно. Автори документа пропонують розглядати такі дії як кримінальне правопорушення. Окремо наголошується, що відповідальність наставатиме незалежно від того, чи були кошти оформлені через касу закладу, чи отримані неофіційно «в кишеню».
Згідно з пропозицією, максимальна санкція за вимагання грошей за безоплатні медичні послуги може сягати шести років позбавлення волі. Покарання передбачене не лише за пряму вимогу грошей, а й за відмову в наданні безоплатної медичної допомоги через те, що пацієнт не заплатив «благодійний внесок». Крім того, документ пропонує встановити відповідальність за систематичне створення умов, за яких пацієнт змушений платити, навіть якщо прямого вимагання не було зафіксовано. Для порівняння: на сьогодні лікаря, який вимагає гроші з пацієнта, можуть притягнути лише за статтею про шахрайство, що передбачає значно м'якше покарання і не враховує специфіку медичної сфери. Через відсутність спеціалізованої норми в Кримінальному кодексі більшість таких справ навіть не доходять до суду.
Законопроєкт зареєстрований під номером 4142, а серед його авторів — група народних депутатів на чолі з головою комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації. До роботи над документом також долучилися представники громадських організацій, які опікуються захистом прав пацієнтів. За словами ініціаторів, необхідність окремої статті в Кримінальному кодексі назріла давно, адже чинне законодавство не дозволяє ефективно карати за такі дії. У пояснювальній записці автори наголошують, що масштаби проблеми вимагають системної, а не точкової реакції держави. За інформацією громадських приймалень, щороку фіксується понад п'ять тисяч звернень громадян щодо вимагання грошей у державних лікарнях, однак до реальних кримінальних проваджень доходить менше відсотка таких скарг.
Проблема вимагання грошей у державних лікарнях та поліклініках залишається надзвичайно гострою. Попри те, що Програма медичних гарантій покриває широкий перелік послуг, пацієнти регулярно стикаються з ситуаціями, коли їм доводиться платити за аналізи, обстеження чи навіть ліки під час стаціонарного лікування. Особливо складна ситуація спостерігається в регіональних лікарнях, де пацієнти часто не знають своїх прав або бояться скаржитися через побоювання погіршення якості лікування.
За даними соціологічних опитувань, понад 60% українців хоча б раз стикалися з необхідністю неофіційно платити в державних медичних закладах. Найчастіше гроші вимагають за хірургічні втручання, діагностичні обстеження та доступ до вузькопрофільних спеціалістів. При цьому середня сума неофіційного платежу в окремих випадках сягає кількох тисяч гривень, що для багатьох родин є непосильним фінансовим тягарем. Зокрема, показовим став випадок в одній із лікарень Дніпропетровщини, де родина пацієнта була змушена віддати понад 40 тисяч гривень за операцію, яка за Програмою медичних гарантій є повністю безоплатною, — і лише після розголосу в ЗМІ частину коштів вдалося повернути.
У Національній службі здоров'я України неодноразово наголошували, що пацієнт не зобов'язаний платити за послуги, які входять до Програми медичних гарантій. Представники НСЗУ підтримують посилення відповідальності за вимагання грошей і закликають громадян повідомляти про такі випадки на гарячу лінію за номером 16-77. Водночас у Міністерстві охорони здоров'я визнають, що без належного фінансування галузі проблема неофіційних платежів не зникне навіть після ухвалення закону.
Це не перша спроба законодавчо врегулювати проблему вимагання в медицині. У попередніх скликаннях парламенту реєструвалися законопроєкти, спрямовані на посилення відповідальності медиків за неофіційні платежі, однак жоден із них не дійшов до ухвалення. Експерти пов'язують це з потужним опором з боку окремих представників медичної спільноти та недостатньою політичною волею тодішнього керівництва держави. Нинішня ініціатива має більше шансів, оскільки отримала підтримку профільного комітету та широкий суспільний резонанс.
Що робити, якщо у вас вимагають гроші
Якщо пацієнт стикається з вимогою сплатити за послугу, яка гарантована державою, важливо знати свої права. У таких випадках експерти радять звертатися до керівництва медичного закладу, а також на гарячу лінію Національної служби здоров'я України. Крім того, після ухвалення законопроєкту такі дії стануть підставою для кримінального провадження. Юристи також радять фіксувати будь-які докази вимагання — чеки, квитанції, аудіо- чи відеозаписи, які можуть стати доказами в суді.
Наразі законопроєкт перебуває на розгляді профільного комітету Верховної Ради. У разі ухвалення він має суттєво змінити практику роботи медичних закладів та посилити захист прав пацієнтів. Громадські активісти та пацієнтські організації вже висловили підтримку ініціативі, назвавши її «давно назрілим кроком» до прозорості в медичній сфері України.