Як повідомляв Ukrainian Wall, поштовий обмін між країнами зазнав серйозних змін після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року. Тепер же, вперше за понад чотири роки, Поштова служба Сполучених Штатів (USPS) офіційно відновила приймання посилок і бандеролей до росії. Рішення набуло чинності на початку червня 2026 року і вже викликало неоднозначну реакцію серед міжнародних логістичних операторів та дипломатичних кіл.

Чому поштове сполучення перервали у 2022-му

Одразу після початку повномасштабної агресії рф проти України десятки країн запровадили безпрецедентні санкції проти москви. Обмеження торкнулися не лише фінансового сектору — під заборону потрапили авіасполучення, морські перевезення та міжнародний поштовий обмін. USPS припинила приймати відправлення до росії ще у березні 2022 року, слідом за аналогічними рішеннями поштових служб Канади, Великої Британії, Австралії та більшості країн ЄС. Тоді ж «Укрпошта» та «Нова пошта» повністю перебудували логістику, зосередившись на внутрішніх перевезеннях в умовах війни, евакуації населення та доставки гуманітарної допомоги.

Станом на червень 2026 року пряме поштове сполучення між США та росією залишається відсутнім — USPS, як і раніше, не має прямих контрактів із жодним російським оператором. Натомість використовується складна система посередників у третіх країнах, що формально дозволяє обійти санкційні бар'єри, не порушуючи чинного законодавства. Ключову роль у цій схемі відіграють логістичні хаби в Туреччині та ОАЕ, які стали основними перевалочними пунктами для поштового трафіку між країнами, що перебувають під санкціями, та рештою світу.

Як працює транзит через треті країни

Маршрут доставки посилок із США до росії тепер виглядає так: відправлення спочатку надходить до міжнародного сортувального центру USPS, після чого прямує до Стамбула або Дубая — двох основних транзитних вузлів. У Туреччині та ОАЕ місцеві логістичні компанії беруть на себе функцію перепакування та перемаркування відправлень, після чого передають їх кур'єрським службам або поштовим операторам, які мають можливість доставляти вантажі на територію рф. Така багатоступенева схема суттєво збільшує вартість доставки — у середньому на 40–60% порівняно з прямими маршрутами, що діяли до 2022 року.

Строки доставки також залишаються непередбачуваними: залежно від завантаженості транзитних хабів та наявності стикувальних рейсів, посилка може йти від 3 до 8 тижнів. Крім того, існують суттєві обмеження за категоріями відправлень — заборонено пересилати товари подвійного призначення, електроніку військового застосування та будь-які предмети, що підпадають під експортний контроль США. Відновлення поштового трафіку стосується виключно цивільних відправлень приватного характеру — документів, одягу, книг та товарів особистого вжитку.

Українські поштові оператори: експансія попри війну

Поки міжнародна поштова логістика адаптується до нових реалій, українські оператори демонструють вражаючу динаміку розвитку. «Нова пошта» активно розширює міжнародну присутність — станом на середину 2026 року власні відділення компанії працюють уже в 14 країнах Європи, включно з Польщею, Німеччиною, Чехією, Румунією, Італією та країнами Балтії. За даними компанії, обсяг міжнародних відправлень зріс на 35% порівняно з попереднім роком, а загальна кількість посилок, доставлених за кордон, перевищила 12 мільйонів одиниць. Особливим попитом користується послуга доставки з українських інтернет-магазинів до країн ЄС — цей сегмент зріс майже вдвічі.

«Укрпошта» також не відстає: національний поштовий оператор веде активні переговори з платформами Etsy та Amazon щодо спрощення процедури відправлень для українських продавців. Як зазначив генеральний директор компанії Ігор Смілянський, «українські підприємці навіть в умовах війни демонструють феноменальну стійкість, і наше завдання — забезпечити їм безперебійний доступ до глобальних маркетплейсів». За підсумками 2025 року обсяг міжнародних відправлень «Укрпошти» зріс на 28%, причому левову частку становили товари handmade-сегменту та крафтового виробництва.

Міжнародна реакція та думки експертів

Рішення USPS викликало неоднозначну реакцію серед міжнародних експертів із логістики та санкційної політики. Ян Бреммер, голова Eurasia Group, у коментарі для Bloomberg зазначив: «Відновлення поштового сполучення не варто сприймати як сигнал про послаблення санкційного тиску — це радше технічне рішення, продиктоване потребами приватних споживачів». Водночас низка аналітиків висловлює занепокоєння, що транзитні канали через Туреччину та ОАЕ можуть використовуватися для обходу експортних обмежень, особливо щодо товарів подвійного призначення.

Європейські спостерігачі також звертають увагу на те, що рішення USPS ухвалене на тлі ширшої дискусії про майбутнє санкційного режиму проти рф. Частина європейських політиків виступає за поступове послаблення обмежень у гуманітарних сферах — медицині, освіті та цивільній логістиці, тоді як інші наполягають на збереженні максимального тиску. Показово, що поштові служби більшості країн ЄС поки що не наслідували приклад американських колег і зберігають заборону на відправлення до росії.

Як реагують у Києві

Українські дипломатичні джерела поки що утримуються від офіційних коментарів щодо рішення USPS, однак у непублічних розмовах висловлюють стримане занепокоєння. Експерти з логістики зазначають: відновлення поштового сполучення США з рф не означає пом'якшення санкційного режиму загалом — йдеться суто про цивільні відправлення, які не підпадають під експортні обмеження. Проте сам факт повернення американської пошти на російський ринок може створити небезпечний прецедент для інших країн.

Тим часом поштові оператори в самій росії стикаються з власними проблемами: дефіцит авіасполучення, брак платіжних систем для міжнародних розрахунків та загальна ізоляція країни ускладнюють навіть транзитну логістику. За оцінками галузевих аналітиків, обсяг міжнародних поштових відправлень до рф залишається на 60–70% нижчим за довоєнний рівень, і рішення USPS навряд чи суттєво змінить цю картину в короткостроковій перспективі.