Міжнародна група науковців оприлюднила результати масштабного дослідження, яке перевертає уявлення про зв'язок ваги та здоров'я. Як повідомляє Ukrainian Wall, дослідники проаналізували дані понад 40 тисяч учасників із різних країн і дійшли несподіваного висновку: зовнішня стрункість зовсім не гарантує відсутності внутрішнього ожиріння. Виявилося, що небезпечний вісцеральний жир може накопичуватися в організмі навіть у людей із нормальним індексом маси тіла — і це несе серйозні ризики для життя.
Що таке вісцеральний жир і чому він небезпечний
Вісцеральний жир — це жирова тканина, яка обволікає внутрішні органи: печінку, підшлункову залозу, кишечник. На відміну від підшкірного жиру, який легко помітити, вісцеральний може роками залишатися непомітним. Саме він провокує хронічне запалення, підвищує ризик діабету другого типу, серцево-судинних захворювань і навіть деяких видів раку.
Особливу тривогу вчених викликав той факт, що близько 28% учасників із нормальною вагою мали підвищений рівень вісцерального жиру. При цьому більшість із них навіть не підозрювали про проблему.
Як виявити приховану загрозу
Науковці наголошують: стандартного зважування недостатньо. Найточніші методи діагностики — МРТ і комп'ютерна томографія, однак для скринінгу достатньо простіших показників. Зокрема, співвідношення об'єму талії до зросту: якщо окружність талії перевищує половину зросту — це привід звернутися до лікаря.
«Люди з нормальним ІМТ часто мають хибне відчуття безпеки. Вони вважають, що раз вага в нормі — значить усе гаразд. Наше дослідження доводить, що це не так», — пояснила одна з авторок роботи.
Що радять фахівці
Медики рекомендують не покладатися лише на ваги, а звертати увагу на співвідношення талії до стегон і загальний рівень фізичної активності. Навіть люди з нормальною вагою потребують регулярних кардіонавантажень — щонайменше 150 хвилин помірної активності на тиждень — та збалансованого харчування з обмеженням цукру й трансжирів.
Дослідники також закликають національні системи охорони здоров'я переглянути критерії оцінки метаболічного ризику, аби включити показники вісцерального ожиріння до стандартних профілактичних оглядів.