На тлі обговорення нових вимог до автомобілів у Верховній Раді знову порушили питання тонування скла та червоних поворотників. Як вже писав Ukrainian Wall, з 1 червня водіям загрожують нові штрафи за надмірне тонування. Однак юрист Денис Конюшко в етері Київ24 застерігає: сама по собі заборона тонування не зменшить кількості дорожньо-транспортних пригод. За його словами, законодавці зосередилися на другорядних факторах, тоді як ключові причини аварійності залишаються поза увагою.
Конюшко наголосив, що головними причинами аварій із постраждалими залишаються порушення правил маневрування та перевищення швидкісного режиму. Саме ці фактори, а не рівень затемнення скла, призводять до найтяжчих наслідків на дорогах. За даними Національної поліції, у 2025 році понад 40% смертельних ДТП сталися через перевищення безпечної швидкості руху. Ще близько третини трагічних випадків пов'язані з виїздом на зустрічну смугу та порушенням правил обгону.
Що насправді спричиняє смертельні ДТП
За словами юриста, європейські норми безпеки справді потрібно впроваджувати в Україні. Проте починати варто не з точкових заборон, а з тих рішень, які мають прямий вплив на смертність. «Не можна боротися з наслідками, ігноруючи причини», — зазначив Конюшко. Досвід Польщі та Чехії показує, що системне впровадження камер автофіксації у поєднанні з модернізацією дорожньої інфраструктури дозволило знизити смертність на дорогах на 35–45% протягом десяти років.
Статистика ДТП в Україні свідчить: переважна більшість аварій із загиблими стається через перевищення швидкості, виїзд на зустрічну смугу та порушення правил проїзду перехресть. Тонування скла у цьому переліку навіть не фігурує серед основних причин. Більше того, за даними Патрульної поліції, кількість ДТП через технічну несправність автомобілів, включно з невідповідністю світлових приладів, становить менше ніж 1% від загальної кількості аварій із постраждалими. Водночас країни ЄС досягли значного прогресу в безпеці руху не через заборону тонування, а завдяки інвестиціям у розділювальні бар'єри, освітлення трас та кругові розв'язки на місці небезпечних перехресть.
Якою має бути системна політика безпеки
Юрист підкреслив: Україні потрібна не точкова боротьба з окремими порушеннями, а системна політика безпеки дорожнього руху. Це включає і якісну розмітку, і сучасні засоби фіксації порушень, і перегляд підходів до навчання водіїв. Конюшко нагадав, що в українських автошколах досі бракує практичних занять із контраварійної підготовки, тоді як у Німеччині кожен кандидат у водії проходить обов'язкове навчання на спеціальних полігонах. Без підвищення культури водіння та відповідальності на дорозі адміністративні заборони залишатимуться малоефективними.
Європейські норми треба впроваджувати комплексно. Починати з того, що реально рятує життя, а не з того, що просто виглядає як рішучі дії
Конюшко також звернув увагу на те, що в країнах ЄС паралельно з посиленням вимог до автомобілів вкладали мільярди в інфраструктуру. Без цього будь-які заборони залишаються лише інструментом поповнення бюджету через штрафи, а не засобом порятунку життів. Юрист підсумував, що замість покарання водіїв за тонування варто спершу забезпечити безпечні умови руху — освітлені переходи, відбійники на трасах, сучасну систему відеофіксації порушень швидкісного режиму. Саме ці заходи, а не заборона плівки на вікнах, здатні врятувати тисячі життів щороку.