Масштаб проблеми: їжа на смітник замість столу
Як повідомляв Ukrainian Wall, щороку в Україні викидають близько 2,7 мільйона тонн абсолютно нормальної їжі — це 135 тисяч вантажівок, колона яких розтягнулася б від Києва до Лісабона. Хліб, крупи, консерви, молочна продукція — усе це потрапляє на смітник лише тому, що магазин не встиг продати товар до зазначеної на упаковці дати або трохи пом'ялося пакування.
Водночас мільйони українців, передусім пенсіонерів, змушені економити на найнеобхіднішому. За даними фудбанків, до 75% отримувачів безкоштовних продуктів — це люди похилого віку, яким особливо важко виживати в умовах постійного зростання цін.
На допомогу приходять фудбанки — організації, які забирають нереалізовані, але ще безпечні продукти у супермаркетів та виробників і безкоштовно передають їх тим, хто цього потребує.
Як працюють фудбанки: не прострочення, а врятована їжа
Важливо розуміти: йдеться не про зіпсовану чи прострочену продукцію. Виробники закладають додатковий запас строку придатності — приблизно 20%. Тобто якщо на упаковці вказано «Краще вжити до 22 травня», продукт залишається безпечним ще кілька днів, а іноді й тиждень після цієї дати.
Фудбанки забирають такі продукти, перевіряють якість, сортують і формують набори. Це регулярна допомога, а не одноразова акція. При цьому існує чітка юридична відповідальність: до підписання акта приймання-передавання за продукти відповідає магазин, після — фудбанк.
Окремо варто розрізняти позначки на упаковці: «Краще вжити до» — це рекомендація, таку їжу можна передавати. Натомість «Вжити до» — жорсткий поріг, після якого продукт підлягає лише утилізації.
Хто може отримати безкоштовні продукти
Пенсіонери становлять левову частку отримувачів — у львівській «Тарілці», наприклад, до 75% усіх, хто звертається по допомогу, це літні люди. Крім них, продуктові набори отримують:
- переселенці (ВПО);
- люди з інвалідністю;
- багатодітні родини;
- одинокі батьки;
- ветерани;
- мешканці прифронтових громад.
Для отримання допомоги потрібно мати при собі паспорт або ID-картку, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення або довідку про інвалідність (залежно від категорії). Жодних довідок про доходи чи виписок із банку не вимагають.
Що входить у продуктовий набір
Стандартний пакунок важить від 15 до 30 кілограмів. Усередині зазвичай: крупи та макарони, борошно й олія, м'ясні, рибні та овочеві консерви, цукор, сіль. Іноді додають чай, каву, а також засоби гігієни — мило, зубну пасту, шампунь.
Оскільки фудбанки забирають продукти безпосередньо з магазинів, у наборі можуть опинитися свіжий хліб, молочна продукція, овочі, фрукти, соки та вода. Склад щоразу трохи різниться — усе залежить від того, що саме передали партнери.
Деякі організації пішли ще далі й видають гарячі обіди. Фудбанк «Україна» має точки роздавання в Харкові (4), Дніпрі (12), Одесі (3), Києві (1) та на Харківщині (6). А Федерація банків продовольства запустила мобільний фудтрак — кухню на колесах, яка їздить громадами й готує для людей на місцях.
Нові правила 2026 року: магазини зобов'яжуть віддавати їжу
У березні 2026 року Міністерство економіки підписало угоду з фудбанками. Суть домовленості: великі супермаркети будуть зобов'язані передавати нерозпродану, але ще придатну їжу фудбанкам. За це держава надасть торговельним мережам податкові пільги. Натомість за викидання придатної їжі передбачено штрафи.
Відповідний законопроєкт уже готується. Мережі мають створити окремі зони зберігання для продуктів під роздачу, впровадити IT-систему, яка сигналізуватиме за 48 годин до завершення строку придатності, та виділити персонал для сортування й документації.
Куди звертатися: три головні фудбанки України
Українська Федерація банків продовольства — найбільша мережа, створена чотири роки тому. Вона вже допомогла майже двом мільйонам людей і роздала 600 тонн їжі. Осередки діють майже в усіх регіонах.
Фудбанк «Україна» працює з 2011 року у восьми областях. Щодня годує понад 2 тисячі людей.
«Тарілка» — волонтерський банк їжі, що розпочав роботу у Львові у 2019 році, а нині представлений також у Києві та Херсоні.
У більшості фудбанків діє попередній запис — це дозволяє уникати черг і точно розраховувати кількість наборів. У деяких організаціях зареєструватися можна навіть телефоном.
Подібні системи давно й успішно працюють у світі. Наприклад, у Франції щороку рятують 46 тисяч тонн їжі, яка раніше вирушала на звалище. Україна лише на початку цього шляху, але перші результати вже вражають.