В Україні змінюють законодавче регулювання теплопостачання та «зеленої» енергетики. «Мінфін» розбирався, як нове «енергетичне» законодавство позначиться на тарифах на електроенергію та опалення, і чи допоможе воно застрахуватися від нових «комунальних колапсів». Про це пише Стіна, посилаючись на Мінфін.

По-перше, 10 лютого було ухвалено Закон (проєкт № 13219), що передбачає цілу низку змін до чинного законодавства, що стосується виробництва електроенергії з альтернативних джерел.

По-друге, цього ж дня парламент прийняв за основу законопроєкт № 14067 про підтримку ефективного централізованого опалення.

Зазначимо, що обидва документи дуже неоднозначні. Щодо першого у профільній спільноті вже спалахнув скандал: експерти стверджують, що для реалізації нових норм доведеться додатково «зібрати» зі споживачів близько 37 млрд гривень. Тобто може йтися про суттєве підвищення тарифів на електрику.

Про другий законопроєкт (№ 14067) «Мінфін» вже докладно писав на етапі його реєстрації у Раді, восени минулого року. Йдеться в ньому про обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у всіх багатоповерхівках. На той момент ще не було відомо про те, що чекає на систему теплопостачання багатьох українських міст цієї зими, коли після ударів ворога по критичній інфраструктурі тисячі будинків у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі залишилися без опалення в люті морози. І незрозуміло, як мегаполіси переносили б «холодомор», якби в кожній багатоповерхівці вже було встановлено ІТП. Голова KП «Тепловик» Олександр Душенко каже, що ситуація могла б бути ще гіршою.

«Індивідуальні теплові пункти також залежать від електроенергії. Вони гарні для мирного життя, а не для роботи в умовах блекаутів», — пояснює Душенко. Залишається актуальним і питання, яке порушував «Мінфін» восени 2025 року, — хто оплачуватиме дорогі новації. Проєкт виписаний таким чином, що, виходить, на ІТП мають скидатися мешканці будинків. Що може підвищити тарифи на опалення або призвести до появи нових внесків.

Бонуси для «зелених»

Новий закон про вдосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії із альтернативних джерел стосується «зеленої» енергетики. Як зазначено в пояснювальній записці, проєкт розробили, відповідно до Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року.

Він, зокрема, передбачає, що до зазначеного терміну Україна має довести частку відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні електроенергії до 29,4%, а це вимагає залучення близько $11 млрд приватних інвестицій.

Кабмін ще у 2024 році оголосив проведення пілотних аукціонів на розподіл квот із виробництва «зеленої» електроенергії і встиг провести три сесії (загалом — на 110 МВт, із яких 11 МВт — для сонячних, 88 МВт — для вітрових, 11 МВт — для інших типів електростанцій — на газі, біомасі тощо).

Але, як зазначають автори законопроєкту, потенційні інвестори не поспішають вкладати кошти в українську «зелену» енергетику. Скажімо, на конкурс із розподілу квот на вітрові електростанції було подано лише одну заявку. Тому незрозуміло, як проводити наступні аукціони, які прописані у планах на 2026−2029 роки (хочуть розподіляти по 1 465 МВт на рік).

Щоб залучити інвесторів, влада вирішила «удосконалити» конкурентне законодавство. Головні нововведення такі:

  • запуск так званого механізму «чистої премії» для переможців аукціонів.
  • фінансові гарантії: учасники аукціонів надаватимуть фінансове забезпечення покупцю (альтернатива банківській гарантії).
  • продовження термінів проведення аукціонів із 1 січня 2030 року до 31 грудня 2034 року.
  • зменшення розміру банківських гарантій для учасників аукціонів (до укладення контракту з переможцем — з 15 до 10 євро за кожний кіловат потужності, при продовженні термінів будівництва — з 30 до 10 євро).
  • зменшення паперової тяганини при приєднанні установок зберігання енергії тощо.

Більшості пересічних споживачів перелічені нововведення ні про що не говорять, усі ці норми вважаються «чисто технічними».

Проте експерт енергоринку та голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що реалізація нового закону може вдарити по гаманцях усіх побутових та комерційних споживачів струму.

Найнебезпечнішою новацією Попенко назвав запуск механізму «чистих премій».

Він працюватиме так:
  • Виробник «зеленої» електроенергії продаватиме її на ринку.
  • Якщо ринкова ціна виявиться нижчою за ту, з якою виробник виграв аукціон на розподіл квот, то йому доплатять різницю (премію).
  • Якщо ціна на ринку буде вищою, різниця не повертається.

«Тобто, якщо цінники на ринку низькі — доплачує споживач, якщо високі — це додаткові заробітки для виробника», — пояснив Попенко.

Раніше виробники електроенергії із відновлюваних джерел отримували плату за неї за так званим «зеленим» тарифом. На його фінансування йшли, зокрема, й бюджетні кошти.

«Чиста премія», за словами Попенка, не передбачає прямого фінансування зі скарбниці. «Фактично ці витрати ляжуть на всіх споживачів електроенергії через спеціальні ринкові механізми», — говорить експерт.

Хто заплатить за «чистий» струм?

Попенко пояснив, що фінансові зобов'язання перекладуть на кінцевих споживачів — людей та бізнес, а надбавку за «чистий струм» закладуть до тарифів. Буде як пряма тарифна надбавка, так і опосередкована — через перехресне субсидування та механізми компенсацій. Мається на увазі, наприклад, тариф на передачу електроенергії, який платять усі споживачі, і до якого закладаються витрати на сплату премій «зеленим» виробникам.

Буквально відразу ж після ухвалення закону в профільному середовищі почав розгорятися скандал. Деякі депутати та експерти заявили, що українцям доведеться доплачувати за електрику за новим законом рекордні 37 млрд гривень, як «зелені премії», а в подальшому ця цифра може бути ще вищою.

Попенко також говорить про «зайві» 37 млрд на рік — це та сума, на яку загалом може збільшитися тариф для всіх споживачів електроенергії — і побутових, і комерційних.

Але в яких частках розподілятимуться «доплати» на людей та бізнес, поки що незрозуміло.

Вочевидь, більшу частину надбавок заплатять підприємці, для яких тариф на електроенергію нещодавно й так значно зріс (вдвічі і більше). Нинішнє збільшення вартості електроенергії пояснюється іншими причинами, зокрема, підвищенням прайс-кепів (максимальних цін), що нібито дозволить активніше заводити до України дорожчу імпортну електрику.

Водночас, як уже писав «Мінфін», зростання тарифів для бізнесу відразу ж вдарило по цінниках на деякі послуги та для пересічних споживачів — зокрема, у понад удвічі зросла вартість заправки електрокарів. І це лише початок, основні «електричні» надбавки на цінах на товари та послуги ми побачимо найближчі два місяці.

«Зрозуміло, що кожне подальше збільшення тарифів для бізнесу перекладатиметься на ціни для роздрібної торгівлі, оскільки перекривати подорожчання струму за рахунок рентабельності підприємці вже не можуть», — говорить голова об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич. За його словами, частка електроенергії у собівартості продукції може коливатися від 2% до 10−15%, тому й націнки будуть відповідними.

Щодо населення, то, як заявив нещодавно міністр енергетики Денис Шмигаль, до кінця травня перегляду тарифів на електроенергію для людей не очікується. Водночас щодо того, що цінники на світло зростатимуть вже цього року, експерти сумнівів не мають. На думку аналітика Інституту стратегічних досліджень Юрія Корольчука, найімовірніше, перегляд тарифів відбудеться під кінець літа 2026 року. Із нинішніх 4,32 гривень за кВт цінник може зрости приблизно до 5 гривень. Але обговорюється можливість пільгового соціального тарифу (по 4 гривні за кВт) для вразливих верств населення, а також спеціальні тарифи для тих, хто опалює житло електроенергією.

Чи закладена в цих цифрах надбавка на премії виробникам «зеленої» електроенергії або її врахують пізніше (що, відповідно, ще більше збільшить тариф), поки що незрозуміло.

З іншого боку, активізація розвитку «зеленої» енергетики (якщо така відбудеться) має допомогти гостродефіцитному ринку електроенергії, який через удари ворога по критичних об'єктах потребує додаткових обсягів ресурсу. А вітрові, сонячні та інші «альтернативні» електростанції працюють як балансуючі потужності, тобто виконують таку ж роль, як і ТЕС, що сильно пошкоджені внаслідок останніх атак.

Як кожного мешканця багатоповерхівки змусять купити ІТП

Про законопроєкт № 14067 «Мінфін» вже докладно писав на етапі його реєстрації у парламенті, восени 2025 року. Цей проєкт прописує важливу новацію — обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у кожній українській багатоповерхівці.

Як показали подальші події (комунальний колапс у Києві, Харкові та інших містах), якби таку норму було прийнято декілька років тому і вже було реалізовано в Україні, кризи у сфері теплозабезпечення, коли люди залишилися в холодних квартирах у люті морози, найімовірніше, вдалося б уникнути.

«Сама ідея з ІТП у кожному будинку — правильна. Індивідуальні теплові пункти — це інструмент енергоефективності, зменшення споживання тепла та, відповідно, зниження сум у платіжках», — каже Попенко.

За його словами, економія, у разі наявності в будинку ІТП, може досягати 40−45%, порівнюючи зі «звичайною» моделлю централізованого теплопостачання. Голова KП «Тепловик» Олександр Душенко називає нижчі показники економії — 15−20%. Але зниження витрат на опалення, у будь-якому випадку, має бути. Крім того, ІТП у будинку дозволяє регулювати температуру у квартирах. І, що дуже важливо під час війни, забезпечувати опалення за відсутності світла (якщо додатково встановлено генератор).

Але, як каже Душенко, витрати на джерела альтернативного живлення можуть збільшити вартість проєкту на сотні тисяч гривень. Крім того, якщо проблеми зі світлом дуже серйозні (як, наприклад, у Києві), наявність ІТП у будинку може ще більше посилити ситуацію. «Якщо періоди зі світлом біля центральної котельні та ІТП не збігатимуться, то мешканці ризикують взагалі сидіти без опалення», — пояснив Душенко.

На думку Попенка, у проєкті закладено «міну уповільненої дії».

«Перша та головна помилка: ІТП хочуть передати теплокомуненерго. Їх, власне, й зобов'яжуть встановити у кожній багатоповерхівці по індивідуальному тепловому пункту. Але теплокомуненерго — це компанії, які надають послуги із теплозабезпечення. Вони не зацікавлені в економії тепла, оскільки їхній власний фінансовий результат залежить від обсягів проданих гігакалорій. Чим більше тепла вони реалізують — тим більше грошей отримають. І чекати, що тепловики раптом стануть поборниками економії ресурсу, — це ілюзія», — вважає Попенко.

Друга «помилка» у законопроєкті, на думку Попенка, — включати витрати на ІТП до тарифу.

«За логікою законопроєкту витрати на встановлення індивідуальних теплових пунктів закладуть до тарифів на опалення для споживачів. Це означає, що зросте вартість гігакалорії для людей», — зазначив Попенко.

Голова КП «Тепловик» Олександр Душенко каже, що тепловики «зайвих» грошей на встановлення ІТП не мають. «Більшість теплокомуненерго вже зараз збиткові. І якщо нас зобов'яжуть встановлювати ІТП у кожному будинку, ми змушені будемо закласти ці витрати до тарифів», — пояснив Душенко.

«Прямого підвищення вартості гігакалорій у законопроєкті не передбачено. Навпаки, ІТП дозволить регулювати подачу тепла, залежно від погоди, що теоретично зменшить розмір платіжки на 15−30%. Але вартість обслуговування самого ІТП ляже на гаманці мешканців через внески на утримання будинку», — каже керуючий партнер адвокатського бюро «Анни Даніель» Анна Даніель.

«Реалізація запропонованих змін потенційно може призвести до зростання тарифів або їх складових у коротко- та середньостроковій перспективі, оскільки до них закладатимуть інвестиції в ІТП та модернізацію мереж», — додала Дарина Косінова, керуючий партнер, адвокат ЮФ «Тацій та партнери».

У Мінекономрозвитку планують, що ці додаткові витрати буде закладено до тарифу на транспортування теплової енергії. За підрахунками Душенка, середні терміни окупності ІТП вартістю від 300 до 700 тисяч гривень можуть варіюватися від 3−5 років для 9-поверхівок, до 15−30 років — для невеликих будинків на 2−4 поверхи.

Наприклад, якщо на ІТП за 500 тисяч гривень скинуться мешканці середньостатистичної 9-поверхівки на 108 квартир, то кожному доведеться заплатити 4,6 тисяч гривень (або по 385 гривень на місяць із розбивкою на рік). Але є й інші витрати на НТП — скажімо, на обслуговування. І хто оплачуватиме їх — питання відкрите. Не виключено, що це стане новою постійною статтею видатків для мешканців багатоповерхівок.

На думку Попенка, ІТП мають бути спільною власністю мешканців багатоповерхівок, а не теплокомуненерго. А встановлювати їх можуть ОСББ за рахунок пільгових кредитів та допомоги від держави.

«Така модель діє у більшості європейських країн, зокрема, у Польщі, де за останні роки було встановлено дуже багато ІТП. Люди не платили за встановлення через надбавку у тарифі. Просто за рахунок економії знижувався загальний платіж, а отримані кошти йшли на погашення пільгових кредитів, тобто оплата йшла з економії, а не з подорожчання», — каже Попенко.

Втім, поки що законопроєкт прийнято за основу, і до нього ще, найімовірніше, вноситимуть правки. «Ми добиватимемося, щоб спочатку держава вирішила проблему різниці в тарифах та величезних боргів тепловиків, а вже потім „навішувала“ на них нові зобов'язання», — каже Душенко.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що Деякі українки не можуть оформити допомогу за програмою "е-Ясла" - що відомо.

Також ми писали про те, що Уряд розширив програму безоплатної стоматології та зубопротезування - хто може скористатися.

Нагадаємо, що стало відомо, про те, що українцям, які мають пай або землю, виплатять допомогу до 100 тисяч, як оформити.