У Білорусі масово розсилають повістки на військові збори, особливо у західних регіонах. Інформація про це почала швидко ширитися мережею, зазначає Стіна, посилаючись на соціальні мережі та на матеріал "Суспільне новини".
Отже, що наразі про це відомо:
Забирають навіть багатодітних та чоловіків з маленькими дітьми, іноді в той же день. В свою чергу влада називає це "перевіркою боєздатності". У Литві ж на це все заявляють, що ситуацію моніторять і приводів для паніки поки не бачать.
Чоловіки із західних регіонів Білорусі масово отримують повістки. Офіційно — на позапланові військові збори. Це викликало неабиякий ажіотаж у соцмережах. Білоруси активно обговорюють процес та обурюються, що збір на навчання проводять поспіхом і забирають навіть багатодітних батьків. Редакція розслідувань Суспільного звернула увагу, що попередні військові збори такого обговорення не викликали. Ми звернулися по коментарі до експертів, щоб з’ясувати, чи становлять ці збори загрозу для України, а також для Литви та Польщі, біля чиїх кордонів вони проходять.
Несподівана перевірка військової готовності
16 січня 2026 року невизнаний низкою країн президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив раптову перевірку збройних сил країни. Перевірка військових частин, відповідно до повідомлень із сайту Міноборони РБ, досі триває.
А через місяць, 17 лютого, Міноборони Республіки Білорусь повідомило, що “у рамках заходів комплексної перевірки збройних сил” проходить збір військовозобов’язаних у запасі. Відправляють резервістів у з'єднання та військові частини Західного оперативного командування.
Заступник військкома міста Гродна і Гродненського району Олександр Ровгач про збори заявив: “Офіцери, прапорщики, сержанти та рядові запасу прибувають на пункт попереднього збору військовозобов’язаних, де їх розподіляють на команди. Сформовані команди відправляють на пункти прийому особового складу військових частин відповідно до встановленого графіка. Військовозобов’язані з розумінням ставляться до цих заходів, мотивовані на виконання поставлених завдань”.
Паніка в соцмережах
Попри те, що білоруський військком запевняє про “розуміння та мотивацію”, редакція розслідувань Суспільного, як і білоруські опозиційні медіа, звернули увагу, що у соцмережах через повістки військовозобов’язаним білорусам виник ажіотаж. Дружини активно діляться тим, як швидко їхніх чоловіків відправляють на збори, навіть не дозволяючи ретельно зібратися, та як забирають навіть багатодітних батьків.
Ми перевірили профілі дописувачів і встановили, що вони належать реальним людям. Тож розповімо кілька історій, якими поділилися білоруси.
Гроднянка Дарʼя Мелешко, мати трьох дітей, яка виготовляє свічки та гіпсові вироби, висловила занепокоєння, що її чоловікові прийшла повістка:
"Дівчата з Гродна, ваших чоловіків забрали на збори? Як ситуація? З трьома дітьми можуть забрати?" Їй у коментарях відповіли, що бачили, що забирають і з чотирма, і навіть тих, хто раніше не служив.
Мати трьох дітей Яна Петраш із Гродна теж хвилюється через повістку чоловікові:
“Дівчата, хто багатодітний, забрали ваших чоловіків на збори? Моєму чоловіку учора прийшла повістка: в четвер, 19.02, о 8:00 бути з речами і документами на Янки Купали, в будівельному ліцеї. А у нас троє дітей, я ще в декреті: молодшій доньці лише 1 рік, а старшій — 6 років”.
Микола Зінчук із Гродна вирішив наперед познайомитися з тими, хто теж отримав повіс: "Білорусь. Гродно. Хто 19.02.26 теж їде на військові збори. Збираємось у банду".
Інші чоловіки відгукнулися, розповідаючи, що провели в пунктах збору хто добу, хто дві й отримали нові повістки.
Тату-майстриня Ангеліна Мовлян із Гродна написала, що її чоловік отримав повістку о восьмій ранку, а вже о 18-й його забрали. Тепер він на полігоні. “На місяць ніби”, – додала жінка.
У коментарях до її допису згадували два топоніми: Слонім Гродненської області та Баранки Берестейської області, де збирають резервістів.
Олександр Біндей із Гродна, який був прикордонником або принаймні проходив строкову службу в прикордонних військах і у грудні 2022 року, отримав медаль від Лукашенка, опублікував фото своєї повістки з підписом: "Майже кожному знайомому прийшла повістка… Йдемо служити знову через 5,5 року.
Ольга Кравчук із Гродна написала, що після того, як її чоловіка забрали на збори, звʼязок із ним зник: “Як тільки сів в автобус, зник звʼязок. Телефон вимкнений. У всіх так?”
Віка Седач із Гродна має з чоловіком сина-першокласника, хвилюється про 8 Березня: “Забрали всіх чоловіків із Гродна й області. На 8 Березня будемо самі собі квіти купувати”.
Автоінструктор Кирило Алісієвіч із Гродна у відповідь на коментар про те, що це звичайні щорічні збори, відповів: “Звичайні — це коли все спокійно і завчасно, але коли в один день більш як 4-5 тисяч одразу забирають, то це вже не звичайні”.
Вероніка Добренко із Гродна, яка перебуває в декретній відпустці, відповідаючи на запитання про причини паніки, пише: “Тому, що дуже багатьох забирають. Багатодітних із маленькими дітьми, дівчаток-медсестер. Різко й багато. Забирали й раніше, але такого не було. А раптом щось страшне буде, тому й паніка”.
Їй відповідає чоловік із міста Слоніма Денис Антонович, який служив у 2020-му: "У сенсі такого не було? У 2023 році піднімали бригаду в Слонімі за воєнним часом: уся техніка була, особовий склад виїхав із території бригади, до того ж було призвано 3500 військових із запасу, в тому числі дівчат-медсестер. І забирали їх тоді не тільки з Гродна і області, а з усієї республіки. Тому для паніки причин немає. Звичайні навчання із залученням військовозобовʼязаних запасу".
Ірина Машарська, родом із Полоцька, яка активно в коментарях у соцмережах виступає проти Путіна і Лукашенка, коментує білоруською:
“А що, когось здивувало? Ви, може, не чули, що РБ — союзна держава? І що війна триває довше за "вітчизняну"? І що Білорусь зброю виробляє? І що з Білорусі бомблять Україну (офіційно ні, але в українки знайомої рідня залишилася недалеко від межі з РБ, і їх бомблять із території Білорусі)? Війна близько, і білоруси пов'язані з агресором як співучасники".
Крістіна Ярмолович (Ракузова) з Гродна, чоловік якої, ймовірно, працює у військкоматі, в одній з гілок у Threads коментує:
“Чоловік приймає усіх, кому прийшла повістка. Зателефонували вночі та сказали зʼявитися. Вчора пішов о 6:00 і прийшов уночі, о 2:00. Приймав священника, який хрестив нашу дочку. Їм теж до пуття нічого не пояснюють. Знаю, що з Гродна 1500 людей призвали".
Ветлікарка Катерина Палякова з Гродна недавно вийшла заміж і народила дитину. Ось що вона пише про збори:
“Чоловіка забрали, принесли повістку ледь не вночі 16-го. У нас немовля, він пішов на роботу, а там ще одна повістка. 17-го зʼявитися о 15:00. О 19:00 його вже забрали, на всі діагнози — мої, дитини і чоловіка — сказали: "Байдуже". І повезли. Де він зараз, що з ним — я не знаю. Звʼязку немає, забрали телефони. Єдине, що встиг сказати: "Підрив воєнного часу". Забрали орієнтовно до 23-26 березня”.
Анатолій Маркевич із села поблизу Мінська у тіктоці розповів, що його викликали до військкомату в Логойську на 21 лютого 2026 року. У коментарях до відео він написав, що викликають на 35 днів і що він — рядовий.
Білоруські журналісти запитали у військкомів про поспіх
Журналісти білоруського опозиційного видання “Зеркало” під легендою телефонували у військкомати країни та запитували, чому збір відбувається з таким поспіхом.
У військкоматах підтвердили, що повістки видають сьогодні на сьогодні, а не так, як було зазвичай, коли можна було з’явитися протягом тижня.
“А чому такий поспіх?” – запитали журналісти у військкоматі Гомельського району. Відповіддю було: “Це ви запитайте у міністра оборони, військового комісара”.
Припустили, втім, що поспіх викликаний тим, що йдеться не про планові збори, а про перевірку мобілізаційної готовності.
Також журналістам військкомати повідомили, що чоловікам, яких відправили на збори, компенсують гроші й додали, що малі діти – не причина відстрочки. Відстрочку можуть отримати ті, хто доглядає за рідними з інвалідністю, працює у сільському господарстві, має навчальну сесію чи трьох і більше дітей віком до 18 років.
Журналісти видання зазначили, що військовозобов’язаних можуть викликати на спеціальні збори на термін до двох місяців. Білоруський закон також обмежує загальний термін військових чи спеціальних зборів за весь час перебування військовозобов’язаного в запасі – вони мають тривати не більше 12 місяців.
Відповідь на “агресивну риторику країн Заходу”
Сьогодні, 19 лютого, Міноборони Білорусі на своїй сторінці в телеграмі оприлюднило заяву генерал-майора Валерія Ревенка, помічника міністра оборони, який є начальником департаменту міжнародного військового співробітництва Міноборони РБ. Він заявив, що їхні “заходи оперативної та бойової підготовки повʼязані, перш за все, з діями і агресивною риторикою країн Заходу, які відкрито зазначили, що готуються до війни”.
“Відповідно, ми також проводимо заходи з підготовки збройних сил до відбиття агресії… Все відкрито, доступно й зрозуміло, ми готуємося до відбиття агресії без будь-яких агресивних і наступальних дій", – заявив Ревенко.
Ревенко також додав, що Білорусь не збільшує кількість збройних сил, але озброюється високотехнологічною зброєю, яка дозволить “забезпечити заходи стратегічного стримування”.
Білоруський опозиціонер: збори не несуть загрози Україні та ЄС, на відміну від полігону в Гомельській області
Редакція розслідувань Суспільного звернулася з проханням прокоментувати ситуацію зі зборами резервістів у Білорусі до джерела з команди лідерки білоруської опозиції Тихановської, яке попросило не називати його імені.
“Подібні навчання насправді проводилися завжди, але просто трохи в менших масштабах, — зазначив спікер. — Нічого незвичайного у форматі навчань насправді немає. І коли я служив, і коли після мене вже мої друзі служили, мій син, їх часто таким чином піднімали й ставили завдання”.
Підстав тривожитись через збори для України, на думку експерта, немає. “Це просто Лукашенко дуже непокоїться після подій у Венесуелі та хоче якось розуміти, що буде в нього, якщо спробують із ним вчинити так, як із Мадуро. Лукашенка заспокоять, що його армія любить, віддана йому, що все добре — і повернуть усіх на місце. У будь-якому випадку, по-перше, Лукашенко не має потенціалу бойового, щоб намагатися лізти в Україну. По-друге, військові білоруські просто не підуть. Проросійських мало: думаю, що менше ніж 10%. А решта не піде. Якщо не вдалося відправити на третій день після початку повномасштабної агресії наприкінці лютого 2022 року, то зараз, коли білоруси чудово бачать, який рівень втрат у російської армії, як російська армія нічого не може зробити – ну, куди лізти? Це абсолютно неможливо. По-третє, Україна ніяким ворогом не є для Білорусі, ніколи не була й не буде”.
Загрози Польщі чи Литві, біля кордонів яких проходять збори, наше джерело також не бачить: “Чи здатна білоруська армія нападати на когось? Чесно скажемо: це неможливо. Разом із росіянами ще можна про щось говорити, але зовсім не факт, що вони разом із росіянами підуть, по-перше. По-друге, Росія не має зараз вільних ресурсів. Росія хотіла б дотиснути Донбас — і не може”.
Втім, за словами нашого спікера, Україну має насторожити інше: формування десантної бригади та будівництво нового полігону та військового містечка в Гомельській області, за 40 кілометрів від українського кордону.
Про це будівництво, зокрема, писала білоруська служба “Радіо Свобода”, оприлюднивши й фото об’єкта.
“У січні 2022 року всім, хто в мене питав, я казав, що точно розпочнеться агресія, бо не можуть бути навчання поза межами полігону. Я прослужив в армії все життя, в різних країнах бував — і ніколи не бачив, щоб навчання проводили поза межами полігону. І коли було створено ударне угруповання у безпосередній близькості від кордону з Україною, де й близько немає жодних полігонів, для мене було абсолютно ясно, що це не навчання, це щось інше. І зараз, коли білоруси роблять полігон у безпосередній близькості від України, це дозволить ввести в оману, зосередити якісь війська під виглядом навчань і щось зробити. Росіяни можуть це використати”.
“Литва такі дії ретельно контролює”
Редакція розслідувань Суспільного звернулася по коментар також до литовського полковника НАТО у відставці Вайдотаса Малініоніса. За його словами, розповсюдження навчальних повісток у західному регіоні Білорусі варто розглядати насамперед як частину стандартних перевірок готовності до мобілізації.
“Ці заходи зазвичай спрямовані на оцінювання того, як швидко можна зібрати резервістів, наскільки ефективно командні елементи діють у стресових ситуаціях, а також наскільки добре функціонують резерви логістики, зв'язку та обладнання в реальних умовах. Самі по собі такі заходи не сигналізують автоматично про підготовку до наступальних операцій. Вони є рутинною практикою у військах, які переважно покладаються на резервні сили”, – прокоментував Вайдотас Малініоніс.
“Але, враховуючи теперішню ситуацію з безпекою, події в Білорусі не можна оцінювати ізольовано, – додав Малініоніс. — Білорусь залишається тісно пов'язаною з військовим плануванням Росії, і великі навчання або оцінювання мобілізації можуть служити кільком цілям. Окрім простого навчання, це може бути сигналізація про наміри, передача повідомлень про стримування або здійснення психологічного тиску на сусідів-членів НАТО. Ключовим питанням є не просто факт проведення навчань, а те, що свідчить про їхній масштаб, склад та часові рамки. Попереджувальні сигнали включатимуть концентрацію маневрових підрозділів поблизу кордонів, тривале нарощування ліній постачання, розгортання складних засобів протиповітряної оборони чи радіоелектронної боротьби або періоди навчання, що перевищують звичайні цикли”.
Вайдотас Малініоніс додав, що Литва такі дії ретельно контролює, але їхнє значення не перебільшує:
“Литва разом із союзниками з НАТО підтримує постійний контроль за ситуацією на східному фланзі. Присутність військ союзників, посилена передова оборона та інтегрований обмін розвідувальними даними значно знижують ймовірність стратегічної несподіванки. Як результат, військова діяльність у Білорусі оцінюється в рамках ширшої регіональної картини, включно з подіями в Україні та загальним складом сил Росії. Наразі ці виклики більше узгоджуються зі звичайними перевірками готовності, ніж із підготовкою до короткострокових наступальних операцій. Однак, враховуючи нестабільний регіональний фон та використання гібридної тактики в останні роки, пильність залишається важливою. Ситуація не виправдовує паніки, але вона вимагає постійної уваги та скоординованої готовності з партнерами по НАТО”.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що Міноборони жорстко змінило правила усім, хто підписав контракт - кожному дають пів року.
Також ми писали про те, що Українців попередили, коли та на скільки подорожчає бензин та дизель.
Нагадаємо, що стало відомо, про те, що Пенсії з інвалідності вирішили змінити - які тепер виплати будуть у людей.