Масляна, що означає щотижня

Масляна, яку в Україні також здавна називали Колодієм, Сиропустим або Сиропусним тижнем, – це стародавнє свято, яке корінням сягає ще в дохристиянські часи. Колись воно символізувало перехід від зими до весни, а потім стало підготовкою до Великого посту перед Великоднем. Про це повідомляє "Стіна".

Традиція веселитися та готувати смачні частування наприкінці зими налічує в Україні не одну сотню років. Святкування тривають тиждень і кожен день має свою назву та значення.

Цьогорічні святкування припадають на тиждень, який розпочинається 16 лютого. Завершиться Масляна 2026 року в день 22 лютого, коли православні України традиційно відзначатимуть Прощену неділю.

У давнину свято знаменувало кордон між зимою та навесні, час пробудження природи та примирення між людьми. Основний зміст свята полягав у вшануванні річного циклу сонця та культу предків. Головними обрядовими стравами були вареники.

З прийняттям християнства свято набуло релігійного значення, адже стало передувати Великому посту. Цього тижня набирали чинності обмеження на споживання м'яса, а молоко та молочні продукти їли досхочу. До того ж, люди збиралися, щоб усі разом повеселитися перед тривалим періодом скромності та стриманості. Головною стравою Масляної в Україні були вареники з кисломолочним сиром.

Поширена думка, що на Масляну слід вживати млинці, було насаджено за радянських часів. Тоді свято намагалися ідеологізувати та використати для створення єдиного радянського народу із загальними традиціями на основі росіян – а саме з Росії прийшов звичай перед Великим постом наїдатися млинцями.

Кожний час Масляниці (Сіропусту) має свій особливий зміст та правила поведінки, яких намагалися дотримуватись наші предки. Розповідаємо про них детальніше.

Понеділок – Зустріч свята

Тиждень починався з великого прибирання будинку. Саме в понеділок готували перші страви, якими обов'язково пригощали тих, хто потребує допомоги. Окрему порцію залишали як помин для покійних родичів. Це був день перших гостей та підготовки до великих гулянь.

Вівторок – Загравання

День був присвячений молоді та майбутнім сім'ям, які вона створить. Батьки намагалися встигнути засватати дітей до початку посту. Хлопці активно шукали собі пару на вечорницях та гуляннях, адже це був останній шанс перед тривалою перервою у весіллях.

Середа – частування у тещі

У середу зять вирушав у гості до матері своєї дружини. Кількість страв на столі була своєрідним "рейтингом" зятя: так теща демонструвала свою прихильність чи невдоволення його вчинками за рік. Вважалося, що доброзичливий прийом у цей день гарантує мир у молодій сім'ї.

Четвер - Розгуляй або Широка Масляна

З цього дня господарські роботи відходили на другий план, поступаючись місцем справжнім веселощами. Народ виходив на вулиці: каталися на санчатах, влаштовували змагання, стрибали через багаття та насолоджувалися зимовими забавами на повну силу.

П'ятниця – Тещині вечорниці

Тепер настала черга зятя приймати дорогу гостю. Теща приїжджала з візитом у відповідь, прихопивши з собою родичів і подруг. Хоча приготуванням страв зазвичай займалася дружина, зять мав виявити максимум гостинності та уваги до тещі, щоб показати себе гідним господарем.

Субота – Посидіти золовками

Субота вважалася жіночим днем ​​для спілкування з сім'єю чоловіка. Заміжні жінки запрошували до себе сестер чоловіка (зубок), готували для них частування та дарували подарунки. Також це був час для дівочих ворожінь на майбутню долю.

Неділя – Проводи та Прощена неділя

Кульмінація тижня, коли всі готувалися до початку суворого посту. Люди вибачалися за образи, відповідаючи на каяття фразою: "Бог тебе пробачить". Цього дня остаточно прощалися із зимою, поминали предків та очищали думки перед духовним випробуванням.

Нещодавно ми розповідали, 15 лютого велике церковне свято з великою кількістю заборон.

Також «Стіна» повідомляла, мороз до -13 і плюс 10 в один день, синоптик Діденко попередила про різкі контрасти і завірюхи 16 лютого.

Ще ми писали, що на всіх дорогах України оголошено перший рівень небезпеки аж до 17 лютого.