Україна активно готується до впровадження реформи старшої профільної школи, яка стартує у 2027–2028 роках. У понеділок, 2 лютого, у Львові відбулося публічне обговорення ключових змін, передбачених реформою, та напрацювань міста щодо прогнозованої мережі ліцеїв. До дискусії, окрім посадовців, долучилися освітяни, батьки учнів і депутати. Про подробиці реформи освіти та як відбуватиметься навчання в школах, пише «Стіна» з посиланням на city-adm.lviv.ua.

Реформа старшої школи: що відомо

З 2027 року в Україні розпочнеться профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це фінальний етап реформи «Нова українська школа» (НУШ), запровадженої ще у 2018 році по всій країні. Її мета — підвищити якість освіти та надати учням можливість свідомо обирати профіль навчання відповідно до власних зацікавлень і планів на майбутнє.

«У Львові функціонує 128 закладів загальної середньої освіти, у яких навчається близько 90 тисяч дітей. Це означає, що реформа старшої профільної школи торкнеться дуже великої кількості львів’ян — учнів, батьків і педагогів. Очевидно, що за таких масштабів досягти 100-відсоткової згоди всіх сторін неможливо.

Водночас саме тому ця реформа є надзвичайно відповідальною та потребує виваженого й поступового впровадження. Хочу зазначити, що така система, яка є зараз, існує лише в росії та білорусії. Ми ж рухаємося до європейської школи.

Наше завдання — проводити ці зміни обережно, з урахуванням різних позицій і з постійним діалогом із батьками, педагогами та громадою, розуміючи, що це одна з найбільш масштабних освітніх трансформацій для міста», — зазначив Андрій Закалюк, директор департаменту освіти та культури ЛМР.

Під час обговорення зосередилися на найпоширеніших питаннях, які виникають у батьків, учнів та педагогів щодо нововведень.

Також представники департаменту освіти та культури ЛМР планують зустрічі з батьками й педагогічними колективами кожної школи, аби детально обговорити зміни, які безпосередньо стосуватимуться конкретного закладу у громаді.

Як зміниться мережа шкіл в Україні?

З 2027 року усі школи будуть класифікувати за таким поділом:

  • початкова школа (I ступінь) — 1–4 класи;
  • гімназія (I–II ступені або II ступінь) (всі до старшої школи) — 1–9 класи або 5−9 класи;
  • ліцеї будуть трьох рівнів:

I–III ступенів (1−12 класи)

II–III ступенів (5−12 класи),

III ступеня (10−12 класи).

Ліцеї стануть профільними, тобто такими, що передбачатимуть вужчу спеціалізацію:

  • академічну;
  • наукову;
  • спеціалізовану.

Також передбачені ліцеї на час перехідного періоду, які зрештою стануть гімназіями (наразі перелік таких закладів напрацьовують).

Де навчатимуться учні 1–4 та 5–9 класів?

У кожному мікрорайоні Львівської громади функціонуватимуть початкові школи (школи І ступеня) та гімназії (I–II ступені або II ступінь), які забезпечуватимуть навчання учнів наймолодшого віку фактично поруч із домом.

Відтак принцип доступності для першачків зберігається: заклади освіти й надалі будуть максимально наближеними до місць проживання дітей, щоб щоденне навчання не потребувало тривалого доїзду. Тому діти 1–4 класів зможуть продовжувати навчання у закладах початкової школи (І ступінь) або у гімназіях (І–ІІ ступені).

Для учнів 5–9 класів навчання відбуватиметься в гімназіях (I–II ступені або II ступінь), які забезпечуватимуть здобуття базової середньої освіти та підготовку до подальшого профільного навчання в ліцеях.

Чи зможуть діти теперішніх молодших класів довчитися у своїй школі?

Перехід відбуватиметься поступово. Початкову та середню школу поетапно виводитимуть з академічних ліцеїв III ступеня, що для дітей означає — можливість довчитися у своїй школі.

Діти, які вже навчаються у школах, зможуть продовжити навчання у своєму закладі або отримати альтернативні варіанти. Водночас ті школи, де не передбачене навчання учнів 1−4 класів, не набиратимуть перші класи. А ось ті учні, які вже навчаються у цих школах — завершать навчання.

Що зміниться для дітей після 9 класу?

Реформа передбачає розширення освітніх можливостей для старшокласників (10−12 класів). Вони не будуть вивчати усі предмети, як це є зараз, а обиратимуть ті курси, які їм знадобляться для вступу до вищого навчального закладу.

Після завершення базової середньої освіти (9 класу) учні зможуть вступати в:

  • академічний ліцей;
  • науковий ліцей;
  • спеціалізований ліцей;
  • професійний коледж.

За даними Львівської міської ради, вже зараз близько 25% львівських учнів після 9 класу обирають заклади професійно-технічної освіти. І цей показник щороку зростає, що свідчить про зростання рівня якості освіти в профтехах.

Для вступу до ліцею складати іспити учням не потрібно. Водночас, якщо в ліцею буде великий попит, а кількість місць у цьому ліцеї обмежена, заклад освіти має право створити вступний іспит для відбору учнів.

Важливо, що 10 клас у ліцеях буде адаптаційним. Протягом цього року учень матиме змогу визначитися з напрямом навчання та, за бажанням, змінити спеціалізацію упродовж цього навчального року.

У 11–12 класах відбуватиметься поглиблене вивчення профільних предметів. Наприклад, якщо учень планує вступ до університету на спеціальності, пов’язані з математикою чи точними науками, він зможе готуватися до цього ще зі школи. Це також полегшить підготовку до вступних іспитів і зменшить потребу у репетиторах.

У всіх ліцеях обов’язковими для вивчення будуть такі предмети:

  • українська мова і література;
  • математика;
  • історія;
  • англійська мова;
  • фізична культура;
  • захист України.

Що зміниться для шкіл, які не стали ліцеями?

Для тих шкіл, які не стануть ліцеями (перелік ліцеїв — наприкінці матеріалу), не буде значних змін. Ці школи будуть або початковими (1−4 класи), або гімназіями (1−9). Однак у них не буде старшої школи, тобто 10−12 класів.

Водночас ті школи, які знаходяться у віддалених районах та в яких навчатимуться учні від 1 до 12 класу, майже не відчують змін.

Чому ці зміни в освіті є актуальними?

  • Модель «1–4 класи — початкова школа, 5–9 — гімназія, 10–12 ліцей» уже успішно працює у більшості європейських країн. Безперервність освіти забезпечується не фізичною прив’язаністю до одного закладу, а логічною послідовністю етапів навчання, орієнтацією на потреби учнів і якістю освітнього процесу на кожному рівні.
  • За результатами дослідження, проведеного у 2024 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення МОН та проєкту DECIDE (серед понад 80 тисяч респондентів), 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися у більш віддаленому закладі за умови кращих умов навчання та організованого підвезення.
  • Реформа розроблена з врахуванням освітніх, соціальних та психологічних особливостей учнів старших класів.
  • Реформа також передбачає більшу автономію закладів освіти — можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси протягом кількох місяців, а не всього навчального року.

«Добре, що між нами є цей діалог. Якщо серед учителів і батьків виникають запитання чи занепокоєння, це означає, що їм не байдуже і що ці зміни справді важливі. Саме це нас об’єднує. Найперше реформа дає учням свободу вибору — можливість зосередитися на тих предметах і напрямах, які їм справді цікаві та важливі для майбутнього. Водночас вона створює умови для того, щоб педагоги працювали з дітьми, які свідомо зацікавлені у навчанні й розвитку в обраному напрямку. Саме свобода вибору учня є ключовою ідеєю та центром цієї реформи» — розповідає Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження Нової української школи при Міністерстві освіти і науки України.

Раніше "Стіна" повідомляла, що українцям розповіли, коли діти знову підуть до школи, після морозів та відключень світла.

Також ми писали, що Кабмін затвердив список заборонених предметів у школах - що не можна приносити.