Український агросектор знову стикається із серйозними викликами. У 2025 році через погодні аномалії та наслідки руйнування іригаційної інфраструктури врожайність в окремих регіонах різко знизилася.
Особливо постраждала Херсонська область, де окремі сільгосппідприємства повністю втратили посіви пшениці – ключову культуру для продовольчої безпеки країни.
Докладніше про те, що українців закликали готуватися до проблем із продовольством через посуху, повідомляє "Стіна", посилаючись на "Обозреватель".
Про масштаби проблеми йдеться у відкритому листі, який надіслали прем'єр-міністру України Денису Шмигалю найбільші аграрні асоціації. Документ опублікувала Всеукраїнська аграрна рада.
Чому врожай опинився під загрозою
Відразу кілька руйнівних чинників збіглися цього сільськогосподарського сезону:
-
Аномальна посуха, що тривала на півдні України кілька місяців поспіль;
-
Весняні заморозки, що пошкодили молоді пагони;
-
Відсутність поливу внаслідок руйнування Каховської ГЕС, яка позбавила фермерів доступу до води на десятках тисяч гектарів;
-
Обмеження ЄС на український агроекспорт, запроваджені у 2024 році та зберігаються у 2025-му.
За даними опитування, проведеного серед фермерів Херсонщини, в області загинуло понад 55 тисяч гектарів посівів, а втрати пшениці на окремих ділянках досягають до 100%.
Наслідки – не тільки для фермерів
Через воєнний стан та призупинення страхових програм більшість сільгоспкультур не були застраховані. Це унеможливлює фермерів самостійно відновити збитки.
Фінансова стійкість агросектору підірвана не лише стихійними лихами, а й нестабільністю зовнішніх ринків.
Також фермери вказують, що на тлі повернення експортних квот з боку Європейського Союзу, виробники опинилися у ще більш уразливому становищі.
В умовах обмеженого збуту, скорочення доходів та втрати врожаю сільгосппідприємства не можуть планувати подальшої посівної кампанії.
Пшениці стає дедалі менше
Зниження площ посівів — тенденція, яка продовжується вже четвертий рік поспіль. За даними Мінсільгоспу, 2024 року площі посівів зернових культур зменшилися на 21%, а валовий збір — на 27% порівняно з 2021 роком.
Прогноз американського міністерства сільського господарства (USDA) на 2025 рік також невтішний: очікується врожай у розмірі 23 млн тонн пшениці, що майже на 10 млн тонн менше, ніж у 2021 році.
Така ситуація веде до прямих наслідків для всієї економіки:
-
зменшується експортний потенціал України;
-
зростають внутрішні ціни на хліб та хлібобулочні вироби;
-
підвищуються соціальні ризики, особливо уразливих категорій населення.
Що просять аграрії у Кабміну
У листі до уряду фермери звертаються з конкретними пропозиціями, спрямованими на стабілізацію ситуації:
-
Дотації на кожний гектар втраченого посіву для найбільш постраждалих господарств.
-
Запуск програми державного страхування сільгоспкультур та багаторічних насаджень, особливо у зонах підвищеного ризику.
-
Відновлення доступу до поливу із залученням інвестицій в альтернативні системи зрошення.
-
Перегляд умов торгівлі із ЄС та захист українського аграрного експорту від дискримінаційних обмежень.
Аграрні організації підкреслюють, що зволікання призведе до скорочення посівів пшениці наступного сезону, що неминуче позначиться як в експортній виручці, і на доступності товарів у країні.
Україна — один із найбільших виробників пшениці у світі. Зниження врожайності навіть на 10–15% викликає коливання на світових ринках, а в умовах війни та обмежень логістики цей вплив стає ще більшим.
Тому системна державна підтримка аграрного сектора — це не лише питання внутрішньої стабільності, а й стратегічний чинник національної безпеки.
Сільське господарство України знову опинилося під загрозою. Без екстреної допомоги держави фермерам загрожують збитки, а країні зростання цін і зниження продовольчої безпеки.
Раніше "Стіна" інформувала, коли в Україні перестануть дорожчати продукти.
Нагадаємо, що "Стіна" повідомляла, як подорожчають цигарки в Україні у 2025 році.