Питання реєстрації місця проживання в Україні продовжує залишатися важливим для мільйонів громадян. У травні 2025 року необхідність мати офіційну прописку набуває особливої ​​актуальності, особливо на тлі посилення цифровізації державних послуг та вимог законодавства.

Попри формальність, відсутність прописки може спричинити адміністративні наслідки, включаючи штраф, нехай і мінімальний.

Розуміння існуючих правил допоможе уникнути зайвих проблем та забезпечить доступ до багатьох важливих послуг – від отримання субсидій до оформлення документів.

Докладніше про те, що українців почнуть штрафувати за прописку, повідомляє "Стіна" з посиланням на novyny.live.

Основні вимоги до реєстрації місця проживання

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг із декларування та реєстрації місця проживання", кожен громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка проживає на території країни на законних підставах, зобов'язаний протягом 30 календарних днів зареєструвати або задекларувати своє місце проживання. Недотримання цієї вимоги може призвести до адміністративної відповідальності.

Важливо відзначити. що прописка необхідна як виконання формальних вимог закону, але й повноцінного доступу до адміністративних, медичних, соціальних послуг.

Яке покарання передбачено за відсутності прописки

За проживання без прописки законодавство України передбачає порівняно м'які заходи. Відповідно до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за таке порушення належить попередження.

Лише у разі повторного порушення протягом року особу може бути оштрафовано на суму від 17 до 51 гривні.

Таким чином, максимальний штраф за відсутність прописки становить 51 гривню. Це мінімальний рівень адміністративного стягнення, який практично не створює серйозного фінансового навантаження.

Експерти зазначають, що нині суворіших санкцій за відсутність реєстрації не передбачено, і обговорення про можливе посилення законодавства у цьому напрямку не ведуться.

Хто розглядає справи про відсутність реєстрації

Розгляд справ про порушення правил прописки покладено на виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад. У поодиноких випадках, коли справа пов'язана з неповнолітніми від 16 до 18 років, вона може бути розглянута судом.

На практиці, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, більшість справ за статтею 197 КУпАП закінчується попередженням без штрафу. Судові випадки, коли за відсутність прописки призначається штраф, дуже рідкісні.

Чому більшість справ закривається

Попри фіксовану кількість адміністративних проваджень, більшість справ закривається через відсутність складу правопорушення.

Судова практика показує, що здебільшого все обмежується попередженням. Приклади накладення штрафів через відсутність прописки фактично поодинокі.

Виняткові випадки: можливі додаткові витрати

Хоча сама по собі прописка та відсутність реєстрації зазвичай ведуть лише до попередження чи мінімального штрафу, бувають винятки. Наприклад, при судовому розгляді може бути нарахований судовий збір.

В одному з випадків на Київщині неповнолітньому, який проживає без реєстрації, крім попередження, було призначено судовий збір у розмірі 454 гривень.

Такі приклади показують, що інколи порушення правил реєстрації може призвести до додаткових фінансових витрат.

Аналіз чинної практики дозволяє зробити висновок: штраф за відсутність прописки в Україні має символічний характер.

При цьому сама прописка є важливою для реалізації багатьох прав громадян: від оформлення медичних полісів до отримання соціальних виплат.

Раніше "Стіна" інформувала, коли в Україні перестануть дорожчати продукти.

Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, як подорожчають цигарки в Україні 2025 року.