В Україні можуть змінити підхід до надання відстрочок від призову на військову службу. Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №13193, спрямований на боротьбу зі спробами ухилення від мобілізації через повторний вступ до навчальних закладів.
Зміни торкнуться статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і стосуються насамперед студентів та педагогічних працівників.
Докладніше про те, що Кабмін готується анулювати відстрочки для студентів, повідомляє "Стіна", посилаючись на Судово-юридичну газету.
Причиною ініціативи стало масове використання статусу студента як запобігання мобілізації. За даними уряду, багато чоловіків призовного віку вступають до навчальних закладів повторно — на той самий чи навіть нижчий рівень освіти, часто у непослідовній формі. Це дозволяє їм отримувати відстрочку, уникаючи виклику до ТЦК.
За останні пів року кількість студентів професійної та передньої освіти серед військовозобов'язаних чоловіків віком понад 25 років зросла до десятків тисяч.
Така ситуація, на думку уряду, підриває довіру до системи освіти та ставить під загрозу виконання мобілізаційного завдання.
Запропоновані зміни до закону спрямовані на усунення прогалин, які дозволяють використовувати навчання як лазівку для відстрочення від мобілізації. Зокрема, уточнюється, що право на відстрочку надаватиметься лише тим студентам, хто вперше здобуває освіту певного рівня у послідовному порядку, як це передбачено статтею 10 Закону «Про освіту». Навчання має бути очним або дуальним.
Також у законопроєкті пропонується надати відстрочку науково-педагогічним та педагогічним працівникам, які справді задіяні у навчальному процесі. Йдеться про співробітників вишів, установ передвищої, професійної, загальної середньої та позашкільної освіти, які працюють не менше ніж на 0,75 ставки.
Окремо обумовлюються умови для освітян позашкільних закладів — право на відстрочку вони отримають лише за умови, що працевлаштовані за основним місцем роботи станом на 1 січня 2025 року та продовжують працювати.
На думку Кабміну, зміни також дозволять скоротити кількість судових позовів від студентів, які намагаються оскаржити відмову у відстроченні. Судові розгляди вже спричинили складнощі — деякі рішення судів першої інстанції зобов'язують Міносвіти вносити зміни до даних ЄДЕБО, визнаючи право на відстрочку тим, хто повторно отримує той самий рівень освіти. Така практика ставить під сумнів єдину правову позицію.
Уряд окремо підкреслив, що законопроєкт також має на меті запобігти компрометації української освітньої системи в очах міжнародних партнерів.
Зростання кількості студентів призовного віку, які не зацікавлені в отриманні знань, але використовують навчання для ухилення від мобілізації, негативно позначається на іміджі країни.
При цьому пропозиції Міністерства молоді та спорту щодо розширення переліку професій, що дають право на відстрочку (зокрема, на тренерів-викладачів), підтримані не були. Причина – відсутність цих посад в офіційному переліку педагогічних працівників.
У оновленому варіанті статті 23 чітко прописано, хто має право на відстрочку, за яких умов та на якій підставі.
Очікується, що після ухвалення законопроєкту відстрочення стане можливим лише для обмеженого кола осіб, діяльність яких безпосередньо впливає на освітній процес та національні інтереси.
Раніше "Стіна" інформувала, якою має бути зарплата, щоб Міноборони видало броню.
Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що влада проговорилася про новий тип економічного бронювання.