Крадіжка землі – не поодиноке явище. І якщо питання, як набути та реалізувати своє право на землю, для громадян є більш-менш зрозумілим, то як захисти своє право на землю – залишається гострим, пише Мінфін.

Почнемо з того, що для належного захисту свого права власності на земельну ділянку вона повинна бути оформлена, відповідно до закону. Інакше, інші особи можуть скористатись таким «невизначеним» статусом землі і вчинити з нею протиправні дії. Належне оформлення права власності на землю збільшує шанси та полегшує такий захист.

Аби земельна ділянка стала об'єктом цивільних прав, її потрібно сформувати та зареєструвати на неї права, у встановленому законом порядку.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:
  • у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
  • шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
  • шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проєктами землеустрою;
  • шляхом інвентаризації земель;
  • за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
  • за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Останнім етапом реєстрації права на земельну ділянку є внесення відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дещо складнішими є випадки, коли особи володіють і користуються земельними ділянками, але право власності на них не привели до ладу. Один із прикладів — отримання землі у спадщину, коли люди не завершують всієї процедури спадкування та не оформлюють право на землю. Особливо це стосується земель сільськогосподарського призначення (паїв).

Такі спадкоємці можуть опинитись у ситуації, коли їхні землі визнають, як незатребуваний пай, та передадуть іншим особам для користування (наприклад, в оренду). У даному випадку, такі орендарі незаконно користуватимуться чужою земельною ділянкою, а власникам доведеться захищати свої права та повертати землю собі.

Власникам таких земельних ділянок також не варто забувати про положення Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Стаття 13 цього Закону визначає, що невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено, відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Тому, радимо таким власникам не затягувати із належним оформленням права власності на такі земельні ділянки, адже й процедура формування таких земельних ділянок та їх реєстрація є тривалою.

Поширеними є й випадки, коли спадкодавець почав приватизацію своєї ділянки, але за життя не встиг її завершити. Тож, спадкоємці опиняються у ситуації, коли органи місцевого самоврядування відмовляють у завершенні процедури приватизації. У такому випадку, спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця. Позитивне рішення суду дасть змогу закінчити приватизацію та отримати свідоцтво про право на спадщину для реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Потенційно ризиковою є ситуація, коли дві різні людини володіють земельними ділянками, які частково накладаються одна на одну. Інакше кажучи, це випадки, коли одна земельна ділянка фактично існує в межах іншої.

У такому випадку, особі, у якої земельна ділянка не сформована (їй не присвоєно кадастровий номер та вона не зареєстрована у встановленому законом порядку), доведеться захищати своє право власності. Простіше всього — врегулювати це питання у досудовому порядку за рахунок зменшення розмірів земельної ділянки сусіда, інакше, доведеться звертатися з позовною заявою до суду.

Іншим прикладом заволодіння земельними ділянками осіб є їх поділ на дві чи більше ділянок, або об'єднання чужої земельної ділянки з іншою. В таких випадках, ділянкам присвоюються інші кадастрові номери (фактично формуються інші земельні ділянки), право на них реєструються за іншими особами, а у законних власників права «зникають» з реєстрів. Такі дії можуть відбуватись навіть із підробленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Однак і в таких випадках законним власникам земельних ділянок потрібно і навіть необхідно захищати свої права на землю, адже поділ, об'єднання земельних ділянок не позбавляє права на захист від таких недобросовісних та можливо, навіть кримінально-карних дій (у випадку підроблення документів на землю).

Усім власникам земельних ділянок варто належним чином оформити право власності та зареєструвати його, відповідно до вимог чинного законодавства, та не затягувати цю процедуру з тим, щоб зменшити ризики заволодіння їх землею. Оскільки, маючи на руках відповідні документи на землю, легше захищати свої права.

Власникам зареєстрованих земельних ділянок варто скористатись важливим інструментом для захисту своїх прав. Так, власники нерухомого майна можуть подати до державного реєстратора заяву про заборону вчинення з ним реєстраційних дій.

У такому випадку, якщо хтось звернеться до державного реєстратора з тим, щоб зареєструвати право власності на таке майно, — проведення реєстраційних дій буде зупинено.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що власників свійських тварин почнуть штрафувати на 5000 грн – кому загрожує відповідальність.

Також ми писали про те, що МВС запровадило для українців нові правила щодо заміни водійських прав – перескладання іспиту обов'язкове.

Нагадуємо, що українські автомобілісти вже найближчим часом можуть відчути невелике полегшення у витратах на заправку.