Святвечір - одне з найурочистіших християнських свят і заключним днем Різдвяного посту.
На Святвечір готуть 12 пісних страв – за кількістю апостолів у Христа. Як тільки на небосхилі з’являлася перша зірка, вся родина повинна сідати вечеряти. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст.
У Святвечір прийнято попросити вибачення у людей, яких образили, а також пробачити всіх своїх ворогів.
Приготування до Святвечора та традиції святкування
До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях – останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин з інших злаків і перев’язували одним двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп, який нині більше відомий як «дідух», вносили до хати в навечірня Різдва Христового.
Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками.
До свята мав бути наведений порядок і на подвір’ї, і в господі. Всі знаряддя повинні бути на своєму місці. Все, що було позичене, потрібно було повернути додому, але також і самому повернути позичене.
Поміж 12-ма стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя. Це варена пшениця з медом, в яку господині часто додають меленого маку та подріблених волоських горіхів. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі.
Поки господиня ставить страви на стіл, господар має нагодувати усю худобу, щоб вона теж була ситою на Святвечір. Символізм цього звичаю у тому, що худоба своїм диханням зігрівала новонародженого Ісусика.
Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина може сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей.
Перед вечерею зачиняються двері до хати, і вся родина стає до спільної молитви.
На святковому столі ставлять високу воскову свічку, яку не гасять весь вечір.
Коляда на Святий вечір
У Святвечір прийнято колядувати. Коляда – це свято початку Нового року. Свято Коляди з'явилося ще за часів язичництва. Давні слов'яни відзначали 25 грудня день сонцестояння. Легенда була така: Коляда народжує сонце Божича, а на нього полює змій Коротун. У ті часи з'явилася традиції ходити від хати до хати, співати колядки й вітати господарів та сповіщати про народження Сонця. З приходом християнства традиція лишилася, але вже сповіщали про народження Христа.
Колядники ходять від хати до хати, тримаючи в руках зірку, що символізує народження Ісуса Христа. Це побажання здоров’я, багатства й доброго врожаю наступного року господарям кожної хати. А останні, у відповідь на такі слова пригощають дітей та молодь – колядників, цукерками, горіхами, яблуками та іншими смаколиками.
Раніше портал «Стіна» писав, що зміни для клієнтів Ощадбанку: це варто знати.
Також, ми повідомляли, що долар та євро збавили швидкість: що буде з урсом валют далі?
І нагадуємо, правила в'їзду до ЄС змінилися: не пропусть важливе.