У 2024 році українці святкуватимуть Горіховий Спас за новим календарем, на 13 днів раніше — 16 серпня.
Історія свята
Третій Спас відомий під різними назвами. У церковній традиції його зазвичай називають Днем пам'яті Нерукотворного Образу Спасителя, тоді як серед людей це свято більше відоме як Горіховий Спас.
Згідно з церковними переказами, Ісус Христос одного разу витер обличчя рушником після вмивання, і на тканині відбився Його божественний лик. Цей образ став основою для створення ікон Спаса Нерукотворного, а саме полотно з тих пір вважається цілющим.
Більш поширена назва, Горіховий Спас, пов'язана з тим, що наприкінці літа починається збирання волоських і лісових горіхів, які заготовляють на зиму. Водночас закінчуються жнива, і з нового врожаю збирають колоски, з яких печуть свіжий хліб. Через це свято ще називають Хлібним Спасом.
У народі цей день часто називають "Холодним", оскільки в серпні спека поступово спадає, ранки стають прохолоднішими, і відчувається наближення осені.
Свято також відоме як Полотняний Спас, хоч ця назва менш поширена. Наші предки шанували полотно і в цей день відвідували ярмарки, де продавали тканини. Навіть існувала приказка: "Перший Спас — на воді стоять, другий Спас — яблука їдять, третій Спас — на горі полотна продають".
Традиції свята
Зазвичай Горіховий Спас святкують з меншою урочистістю, ніж Медовий чи Яблучний Спас, але цей важливий день все одно не варто залишати без уваги. 16 серпня віряни традиційно відвідують храм, беруть участь у службі, а потім освячують кошики з дарами.
Що слід принести до церкви для освячення:
- горіхи (можна будь-які, але краще лісові та волоські з нового врожаю);
- мед;
- воду;
- свіжоспечений хліб із зерна нового врожаю;
- яблука, груші та інші серпневі фрукти;
- букети з квітів і лікарських трав.
За традицією, на Третій Спас також освячували воду в криницях і будь-які джерела питної води.
Горіховий, Холодний, Хлібний або Полотняний Спас в Україні традиційно вважали днем, коли літо поступається місцем осені. У цей час власники земельних ділянок завершують збирання врожаю жита і пшениці, а також сіють озимі культури.
Церква не забороняла працювати на Горіховий Спас, адже цей період був особливо важливим для збору фруктів, овочів, ягід та горіхів, які готували на зиму.
В українських селах існувала цікава традиція: найстарішу жінку села обирали, щоб вона першою пішла до лісу збирати горіхи. Вважалося, що скільки горіхів вона принесе, стільки ж мають зібрати всі мешканці села, але не менше.
У давнину в цей день ткали полотно, вишивали рушники та шили одяг. Люди вирушали на ярмарки, щоб продавати своє полотно.
Традиційно пекли свіжий хліб і готували горіхову настоянку, яку вважали цілющою, особливо для лікування застуд і хворих суглобів.
Свято Нерукотворного Образу Спасителя зустрічали в церкві, де освячували святкові кошики. Після цього несли освячені продукти додому, частували рідних, запрошували кумів і друзів. Стіл накривали щедро, з великою кількістю страв, свіжими пирогами та горіховою настоянкою. Оскільки Успенський піст завершувався до Горіхового Спаса, можна було їсти будь-які страв.
Заборони свята
Існували й важливі заборони, які віряни суворо дотримувалися під час цього великого свята, щоб не накликати на себе та свою родину лихо:
- не можна було пліткувати, лихословити, сваритися чи бажати комусь зла;
- не варто було лінуватися, адже цей час мав проходити у фізичній праці;
- якщо вас просили про допомогу, не можна було відмовляти;
- до лісу без оберега (натільного хрестика) ходити заборонялося, оскільки існувала віра, що можна зустріти нечисту силу.
Раніше портал «Стіна» писав про нові графіки відключення світла: що варто знати.
Також, ми повідомляли, що тарифи на світло почали знижувати: скільки тепер будемо платити.
І нагадуємо про шалену ніч в рф: сотні дронів вдарили по об'єктах ворога.