Український бізнес дедалі частіше стикається з відмовами в отриманні статусу критично важливого підприємства, який дає змогу бронювати працівників від мобілізації. Як писав UkrainianWall, державні органи масово не приймають пакети документів, а кількість обов'язкових критеріїв уже перевищила 200. Про це в інтерв'ю Главреду розповів керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і партнери» Нікіта Муренко.
За словами юриста, процедура, яка в серпні-вересні 2025 року займала один-два робочі дні, тепер перетворилася на «ручне гальмування». Підприємства подають документи, але їх просто не реєструють. На запити щодо статусу розгляду чиновники або не відповідають, або переадресовують на електронну пошту з вимогою кваліфікованого підпису.
Понад 200 критеріїв і податковий поріг у 1,5 мільйона євро
Формально для отримання статусу критичності потрібно відповідати трьом базовим вимогам: відсутність податкової заборгованості, визначений рівень середньої зарплати та один критерій на вибір компанії. Однак профільні міністерства та місцева влада додали власні, значно жорсткіші умови. Загальна кількість критеріїв уже перевищила 200.
Муренко наводить приклад одного з критеріїв Міністерства економіки — сплата податків у розмірі 1,5 мільйона євро на рік. «Давайте чесно скажемо: який відсоток українського бізнесу сплачує 1,5 мільйона євро податків на рік? Я розумію, що є великі компанії на кшталт АТБ, „Епіцентру" та інші, але вони не становлять значної частини бізнесу, який також потребує бронювання своїх співробітників», — зазначив юрист.
Показовим є випадок компанії-клієнта Муренка — єдиного в Україні виробника вогнегасників із повним технологічним циклом, який постачає продукцію військовим частинам, ДСНС та поліції. Попри стратегічне значення, підприємство не могло отримати статус критичності майже два з половиною роки — фактично за весь час дії механізму бронювання.
Держава скасовує вже видані статуси
Окрему проблему становить практика дострокового перегляду рішень про критичність. Якщо підприємство отримало право бронювати працівників на конкретний строк — наприклад, із січня 2026-го по січень 2027 року — воно розраховує, що рішення діятиме до вказаної дати. Але держава може вирішити, що попередні правила її більше не влаштовують, і вимагати повторного підтвердження.
«У законодавстві існує принцип належного управління. Це означає, що підприємство, яке отримало відповідне рішення, має право вважати, що воно залишатиметься чинним до встановленої кінцевої дати. Натомість держава вирішує, що тепер потрібно всіх повторно перевірити», — підкреслив Муренко.
Юрист порівнює ситуацію з абсурдною аналогією: за такою логікою можна скасувати право на керування транспортними засобами, тому що держава переглянула правила і вирішила, що раніше видані посвідчення більше не діють. Місцеві адміністрації додатково тиснуть на бізнес погрозами перевірок, натякаючи, що підприємством може зацікавитися СБУ через підозри в допомозі ухиленню від мобілізації.
Що радить юрист бізнесу
Муренко наголошує: ключова проблема в тому, що правила бронювання встановлені постановами, а не законом, тому їх можна дуже швидко змінювати в ручному режимі. Він закликає перевести процедуру в цифрову форму, щоб унеможливити «ручне гальмування» з боку чиновників.
Для бізнесу, який планує отримати або підтвердити статус критичності, юрист радить: готувати повний пакет документів заздалегідь, фіксувати кожен контакт із держорганами (дати подання, реєстраційні номери, письмові відповіді), а в разі безпідставної відмови — звертатися до суду. Практика показує, що суди нерідко стають на бік підприємств, особливо якщо ті можуть документально довести стратегічне значення для обороноздатності країни.
Раніше UkrainianWall писав: штраф 17 000 грн за вимкнену бодікамеру: суд покарав військового ТЦК.
Ми вже повідомляли: 76 керівників ТЦК отримали підозри: поліція перевіряє 2,5 тис незаконних бронювань.
Більше за темою: розшук від ТЦК не завадить стати на облік в іншому місті: юрист назвав 3 способи зняти статус.