Підготовка Києва до зими 2026–2027 років наштовхнулася на несподівану перешкоду — не брак грошей чи обладнання, а мирні бюрократичні процедури, які не враховують реалій воєнного часу. Як писав UkrainianWall, когенераційні установки для столиці вже закуплені, однак експертизи та введення в експлуатацію можуть затягнути їхній монтаж до завершення опалювального сезону.
Про це в етері телеканалу Київ24 розповів депутат, який безпосередньо знайомий із ситуацією. За його словами, законодавство, написане для стабільного мирного періоду, просто не передбачає швидкого розгортання енергетичного обладнання в умовах, коли місто щозими перебуває під загрозою російських обстрілів.
Бюрократія vs. виживання: у чому проблема
Когенераційні установки — ключовий елемент розподіленої генерації, яка має забезпечити Київ теплом і світлом навіть у разі нових ударів по великих ТЕЦ. Обладнання вже законтрактоване й оплачене. Але перед монтажем воно мусить пройти низку експертиз, погоджень і перевірок — процедур, які в мирний час можуть тривати місяцями.
«Якщо чиновники пришвидшують роботи в обхід цих правил, вони ризикують отримати кримінальні провадження», — пояснив депутат. Тобто посадовці опинилися в пастці: або діяти за регламентом і не встигнути до холодів, або діяти швидко — і сісти.
Вікна при –15°C: як це вже було
Депутат навів показовий приклад із минулого. Після масованих обстрілів, коли температура на вулиці опустилася до –15°C, людям терміново вставляли вибиті шибки. Офіційна процедура — від тендеру до виконання — розрахована на строк до пів року. Але чекати пів року з відкритими вікнами в мороз неможливо.
«Спочатку виконали роботи, а потім певні чиновники ходили до прокуратури як на другу роботу», — процитував ситуацію співрозмовник Київ24. Тепер цей сценарій може повторитися з когенераційними установками, тільки ставки значно вищі: ідеться про теплопостачання всього міста.
3,7 млрд грн і п'ять нових станцій: що робить влада
Водночас столична влада не сидить склавши руки. Затверджений Радою національної безпеки і оборони План стійкості передбачає будівництво п'яти нових теплових станцій середньої потужності замість повністю зруйнованої Дарницької ТЕЦ-4. Для проєкту вже визначено п'ять земельних ділянок, розпочато будівельні роботи, законтрактовано все необхідне обладнання. Сумарна потужність нових об'єктів становитиме 1256 МВт, або 1080 Гкал/год. Крім того, станції обладнають захистом другого рівня від ударів безпілотників.
На відновлення двох найбільших теплоелектроцентралей столиці — ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — потрібно 3,7 млрд грн. До руйнувань вони забезпечували місто понад 3600 Гкал/год теплової енергії та близько 1200 МВт електричної потужності. Минулої зими вдалося відновити виробництво тепла, однак електрогенерувальне обладнання зазнало настільки серйозних пошкоджень, що його відновлення визнали економічно недоцільним.
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин визнав: завершити реалізацію всіх заходів до початку нового опалювального сезону буде непросто. І тепер до технічних викликів додалися ще й процедурні.
Що це означає для киян
Якщо когенераційні установки не запрацюють до початку холодів, Київ увійде в зиму без додаткового резерву потужності. Це означає більшу залежність від великих ТЕЦ — тих самих, які є пріоритетними цілями для російських ракет і дронів. У разі нових влучань ризик тривалих відключень тепла і світла зростає.
Депутат в етері Київ24 наголосив, що вихід із ситуації є — зміни до законодавства, які дозволять пришвидшити процедури для критично важливих енергетичних об'єктів без ризику кримінальної відповідальності для виконавців. Чи встигнуть ухвалити такі зміни до початку опалювального сезону — питання відкрите.
Раніше UkrainianWall писав: 17-річний велосипедист загинув: п'яний водій BMW збив батька і сина на трасі Київ-Бориспіль.