Попри те, що до початку опалювального сезону ще кілька місяців, питання захисту енергетичної інфраструктури Києва вже зараз викликає серйозне занепокоєння. Як писав UkrainianWall, російська армія може змінити тактику повітряних атак, зосередивши основні удари саме на столиці. Досвід попередніх трьох опалювальних сезонів показав, що енергетична система Києва залишається надзвичайно вразливою до масованих ракетних і дронових атак, попри всі зусилля з відновлення та захисту.

Про це в етері Київ24 заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, якщо рф збереже нинішню тактику й узимку концентруватиме більшість масованих ударів на Києві, захистити енергетичну інфраструктуру столиці буде вкрай складно. Експерт наголошує, що концентрація ударів на одному місті створює принципово інший рівень загрози, ніж розосереджені атаки по всій території України.

Ситуацію ускладнює те, що в Києві зосереджені ключові органи державного управління, об'єкти критичної інфраструктури та велика кількість населення — понад 3 мільйони мешканців. Навіть часткове виведення з ладу енергетичних об'єктів столиці може спричинити каскадні наслідки для всієї країни — від паралічу роботи центральних банківських систем до зупинки мобільного зв'язку. Київський енерговузол включає десятки високовольтних підстанцій класу 330 і 110 кВ, пошкодження яких потребує місяців на відновлення через дефіцит унікального трансформаторного обладнання.

Хто має долучитися до підготовки

Омельченко наголосив, що до підготовки мають долучитися не лише міська влада Києва, а й центральна влада та великі державні компанії. Йдеться про комплекс заходів: від фізичного захисту об'єктів (інженерні укріплення, ППО) до розподіленої генерації та резервних джерел живлення для критично важливих споживачів. За інформацією КМДА, у 2026 році на посилення енергетичної стійкості столиці передбачено додаткове фінансування, зокрема на встановлення когенераційних установок та модульних газових котелень для об'єктів критичної інфраструктури.

«До такого сценарію потрібно готуватися вже зараз», — підкреслив експерт. За його оцінкою, часу на розкачку немає: масштабні інженерні роботи та закупівля обладнання потребують місяців, а не тижнів. Складність полягає ще й у тому, що частина захисних споруд має монтуватися безпосередньо на діючих енергооб'єктах без зупинки їх роботи, що суттєво сповільнює темпи будівництва.

Як рф атакувала енергосистему Києва в попередні сезони

Перший масований удар по енергетичній інфраструктурі України росія завдала 10 жовтня 2022 року — тоді під атаку потрапили об'єкти в Києві, Львові, Харкові та ще десятці міст. У столиці вибухи пошкодили кілька підстанцій, що призвело до перебоїв із електропостачанням у центрі міста. 23 листопада 2022 року рф здійснила черговий масований наліт — у Києві було знеструмлено близько 80% споживачів, зупинилося водопостачання, а метро використовувалося як укриття. Протягом зими 2022–2023 років столиця пережила понад 15 масованих хвиль атак, найпотужніша з яких відбулася 16 грудня — тоді 40 із 76 ракет досягли цілей, спричинивши багатоденні відключення в більшості районів Києва.

Опалювальний сезон 2023–2024 років не став легшим: 22 березня 2024 року росія завдала наймасовішого удару за весь час війни — 151 ракета і дрон одночасно, з яких частина була спрямована на підстанції «Укренерго» в Київській області. Суттєвих пошкоджень зазнали магістральні мережі 330 кВ, що живлять столицю з півночі та заходу. А 11 квітня 2024 року внаслідок атаки було повністю зруйновано Трипільську ТЕС — одну з найбільших електростанцій Київського енерговузла, яка забезпечувала до 30% потреб столичного регіону. Узимку 2024–2025 років ворог зосередився на комбінованих ударах — масовані запуски «шахедів» виснажували ППО, після чого завдавалися ракетні удари по трансформаторних підстанціях.

За даними «Укренерго», станом на початок 2025 року внаслідок систематичних атак було пошкоджено або зруйновано понад 40% магістральних підстанцій країни, а загальні втрати генеруючих потужностей сягнули 9 ГВт. У ДТЕК повідомляли, що лише теплова генерація компанії зазнала понад 180 атак, втративши близько 90% встановленої потужності. За офіційними даними Київської міської військової адміністрації, протягом трьох опалювальних сезонів енергооб'єкти столиці зазнали понад 60 прямих і непрямих влучань, причому найчастіше цілили по відкритих розподільчих пристроях високовольтних підстанцій та вузлових трансформаторах, заміна яких є найбільш складною і тривалою.

Які об'єкти київської енергосистеми найбільш вразливі

Ключовою вразливістю київського енерговузла є магістральні підстанції класу 330 кВ — «Київська», «Північна», «Центральна», «Новокиївська» та «Московська». Ці об'єкти виконують роль хабів, через які електроенергія надходить від атомних електростанцій і західних мереж до розподільчих мереж столиці. Пошкодження навіть двох із них здатне спричинити віялові відключення на 6–10 годин у більшості районів Києва. Особливо небезпечним є те, що більшість такого обладнання — автотрансформатори потужністю 200–250 МВА — вироблялися ще за радянських часів, і їх швидка заміна практично неможлива через відсутність аналогів на світовому ринку в готовому вигляді.

Додатковий ризик становлять відкриті розподільчі пристрої (ВРП), які не мають фізичного захисту від уламків ракет і дронів. Навіть непряме влучання у ВРП може вивести підстанцію з ладу на кілька тижнів. За оцінками фахівців «Укренерго», повний цикл виготовлення потужного трансформатора під замовлення триває від 8 до 14 місяців, тоді як у разі масованої атаки пошкодження можуть бути завдані десяткам одиниць обладнання одночасно. Саме тому захист цих об'єктів інженерними спорудами — бетонними саркофагами, габіонами та протидроновими сітками — став пріоритетом для міської та центральної влади ще з 2023 року.

Що планує влада для захисту енергетики столиці

Київська міська державна адміністрація спільно з Міністерством енергетики України реалізує багаторівневу програму захисту енергооб'єктів. Перший рівень — це фізичний інженерний захист: бетонні укриття навколо трансформаторів, габіонні конструкції, що витримують ударну хвилю, та спеціальні металоконструкції для захисту від уламків. За даними КМДА, у 2024–2025 роках на ці заходи було спрямовано понад 2,5 млрд гривень із міського та державного бюджетів. Другий рівень — розосереджена генерація: у Києві встановлено понад 120 когенераційних установок і модульних котелень, які дозволяють забезпечити теплом і світлом лікарні, школи та котельні навіть за повного блекауту.

Міністр енергетики Герман Галущенко неодноразово заявляв, що інженерний захист підстанцій «Укренерго» — це постійний процес, який не припиняється навіть улітку. За його словами, у 2026 році пріоритетом є захист саме київського енергетичного вузла, враховуючи ризик концентрації ударів ворога. Експерт з енергетичної безпеки Олександр Харченко з Центру досліджень енергетики зазначав, що без масштабного розгортання систем ППО безпосередньо біля ключових підстанцій інженерний захист дає лише частковий ефект — бетонні споруди рятують від уламків, але не від прямого влучання балістичної ракети. Тому паралельно тривають переговори з міжнародними партнерами щодо постачання додаткових систем протиповітряної оборони для прикриття критичних об'єктів Києва.

Що можуть зробити кияни вже зараз

Поки влада працює над системним захистом енергетики, мешканцям столиці варто подбати про власну автономність. Повербанки, портативні зарядні станції, запаси води та продуктів, автономні джерела тепла — це речі, про які краще подбати завчасно, а не в розпал зимових морозів. Також важливо заздалегідь уточнити адреси найближчих Пунктів незламності та графіки їх роботи. У КМДА нагадують, що навіть за найгіршого сценарію повного знеструмлення місто має резервну систему — дизель-генератори для водоканалу, автономні джерела для лікарень і пункти обігріву в кожному районі.

Експерти Центру Разумкова вже не вперше б'ють на сполох щодо вразливості київської енергосистеми. Попередні опалювальні сезони показали: навіть за відсутності прямих влучань у трансформаторні підстанції в самому Києві, пошкодження високовольтних мереж на підступах до столиці здатні спричинити тривалі відключення. За оцінкою Омельченка, якщо рф справді зосередить усі масовані удари на Києві, наслідки можуть бути значно важчими, ніж будь-коли раніше, адже відновлювати одночасно десятки пошкоджених об'єктів у межах одного міста фізично неможливо через брак обладнання та ремонтних бригад.

Раніше UkrainianWall писав: корецький: «зима буде складнішою за попередню» — кандидат у прем'єри про опалювальний сезон.

Ми вже повідомляли: 89-річна жінка загинула, 17 постраждалих: наслідки балістичної атаки на Київ.