Українсько-польські відносини входять у новий кризовий виток — і головним каталізатором стане не поточна дипломатія, а история. Як повідомляє Ukrainian Wall, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов попередив: Польща цілеспрямовано готує «ескалацію» до річниці Волинської трагедії, а найскладніший етап у двосторонніх відносинах ще навіть не розпочався.
Що саме сказав Буданов
За словами голови ГУР, польська сторона свідомо нагнітає напруженість навколо Волинської теми напередодні чергової річниці. Буданов наголосив, що цей виклик є системним, а не ситуативним: Польща не лише актуалізує трагічні сторінки спільної історії, а й використовує їх як інструмент тиску у відносинах із Україною. «Найскладніший етап у відносинах ще попереду. Головним викликом стане історична дата», — зазначив він.
Контекст для цієї заяви — вже наявна напруженість між двома країнами. Щороку в другій половині липня Польща відзначає річницю Волинської трагедії, яку польський сейм офіційно визнав геноцидом. Для польських політиків ця дата стала майданчиком для вимог до України, зокрема щодо пошуку та ексгумації жертв, офіційних вибачень і перегляду оцінок діяльності УПА.
Тло: загострення між Варшавою і Києвом
Буданов вже мав безпосередній контакт із польською стороною з цього приводу. Ще у червні він проводив переговори з міністром оборони Польщі після скандалу довкола присвоєння підрозділу ЗСУ імені Героїв УПА — той крок викликав різку реакцію Варшави. Окремо президент Зеленський застеріг новообраного президента Польщі Навроцького від «риторики ненависті», вказавши, що подібна лінія нагадує поведінку Орбана і може дорого коштувати двостороннім відносинам.
Польські активісти, своєю чергою, вирішили демонстративно нагородити Зеленського власним «Громадським орденом майбутнього» — на противагу офіційному замороженню відносин. Це свідчить про розрив між позицією польської влади і частиною польського суспільства, яке підтримує Україну в її боротьбі проти повномасштабного вторгнення.
Чому річниця є найбільш вибухонебезпечним моментом
Дата Волинської трагедії для польської внутрішньої політики — це не лише пам'ятна подія, а й серйозний мобілізаційний ресурс. Президент Навроцький і правоцентристські партії регулярно використовують цю тему для консолідації електорату. Навіть якщо Київ вдасться до нових кроків назустріч — наприклад, дозволить пошук жертв або зробить символічні жести примирення — польська сторона, за оцінкою Буданова, не пом'якшить позицію до річниці, а, навпаки, посилить тиск.
Головна небезпека, яку фіксує голова ГУР, полягає в тому, що ескалація навколо Волині може вдарити по найчутливіших питаннях двосторонньої співпраці — транзиті зброї, допомозі українським біженцям і перспективах членства України в ЄС, де Польща є одним із ключових лобістів. Будь-яке публічне загострення між Варшавою і Києвом дає додаткові аргументи противникам євроінтеграції України всередині Євросоюзу.
Попередження Буданова — це не просто дипломатична обережність. Це сигнал того, що українська розвідка вже відстежує конкретні приготування польської сторони і вважає ситуацію достатньо серйозною, щоб говорити про неї публічно. Як вийдуть із цього випробування обидві країни — залежатиме від того, чи знайдуть вони формулу, яка дозволить вшанувати пам'ять жертв Волині, не перетворюючи траурну дату на зброю у двосторонніх суперечках.
Раніше Ukrainian Wall писав: польща розсекретить усю військову допомогу Україні з 2022: Косіняк-Камиш доручив розслідування.
Більше за темою: рейтинг Буданова зріс до 11%: керівник ГУР став третім у президентських перегонах.