Як повідомляє Ukrainian Wall, світовий ринок продовольства входить у період підвищеної нестабільності. Попри те, що Україна цього року збирає непоганий урожай — Українська зернова асоціація (УЗА) оцінює його в 83,6 млн тонн зернових і олійних культур проти 80 млн торік, — українським споживачам варто готуватися до зростання цін на продукти. Причина — глобальні кліматичні та економічні чинники, які вже розганяють світову продовольчу інфляцію.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у травні 2026 року індекс світових цін на продовольство склав 130,8 пункту — це на 2,9% вище, ніж рік тому. Найбільше занепокоєння викликає ринок зерна: світові ціни на пшеницю зростають уже четвертий місяць поспіль через очікування нижчих урожаїв у ключових країнах-експортерах — США, Євросоюзі та росії. Цукор лише за травень підскочив на 7,5%, досягнувши найвищого рівня з жовтня 2025 року.

Ель-Ніньйо — друга іскра в сухому лісі

Кліматичне явище Ель-Ніньйо — природний цикл, за якого температура поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану різко підвищується — стало одним із головних чинників тиску на світовий ринок продовольства. Згідно з дослідженням економістів Пола Кешина, Каміара Мохаддеса та Мехді Раіссі, Ель-Ніньйо пояснює близько 20% коливань світових цін на сировину, а сильні прояви цього явища здатні підвищувати ціни на 3–4%.

Виконавчий директор і співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін застерігає: «Світовий урожай пшениці у 2026 році ФАО оцінює в 820 млн тонн, що на 1,7% менше минулорічного — спека й посуха підривають урожай у ЄС, США та росії. І все це накладається на й без того розжарений ринок: війна в Перській затоці, дорогий газ, дорогі добрива, заблокований Ормузький протока. Ель-Ніньйо тут — не перша іскра, а друга — у вже сухому лісі».

Європа втрачає врожай, Україна поки тримається

Європейська комісія прогнозує виробництво зернових у ЄС у сезоні 2026–2027 років на рівні близько 278 млн тонн — це на 3,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво м'якої пшениці очікується на 6,2% нижче торішнього рівня. І це ще без урахування рекордної хвилі спеки, що накрила Західну Європу наприкінці червня — на початку липня.

В Україні ситуація виглядає значно кращою. За прогнозом УЗА, урожай пшениці становитиме 22,5 млн тонн, кукурудзи — 31,1 млн тонн (навіть краще, ніж торік, завдяки сприятливій погоді), соняшнику — плюс 20% до 11,1 млн тонн. Однак Міністерство економіки оцінює ситуацію стриманіше: перший заступник міністра Тарас Висоцький прогнозує врожай зернових на рівні 60,4 млн тонн, що приблизно на 1% менше, ніж торік. Найбільші ризики пов'язані з кукурудзою: холодна й дощова весна призвела до затримки посіву пізніх культур.

Чому продукти все одно дорожчатимуть

Навіть якщо український урожай виявиться хорошим, уникнути впливу світових тенденцій навряд чи вдасться. Світовий банк прогнозує зростання цін на продовольство приблизно на 2% у базовому сценарії, загальний індекс сировинних товарів — на 16%, а добрива подорожчають майже на 31%.

«Для українців це болючіше, ніж для німця. Що більша частка продуктів харчування у споживчому кошику — то сильніше відчувається удар», — пояснює Амелін. За його словами, наслідки можуть проявитися не одразу: «НБУ не зможе так вільно знижувати ставку, як хотілося б: імпортована продовольча інфляція проявиться із затримкою у пів року — рік».

Як великий експортер зерна та соняшнику Україна може навіть виграти від зростання світових цін — вища експортна виручка підтримає аграрний сектор. Але ключовою умовою залишається можливість безперешкодно вивозити врожай через чорноморські порти. російські удари по портовій та енергетичній інфраструктурі залишаються головною загрозою. Якщо ситуація з логістикою погіршиться, фермери можуть зіткнутися зі зниженням внутрішніх цін через накопичення запасів, а економіка — втратити значну частину валютної виручки.

Раніше Ukrainian Wall писав: бензин А-95 по 70,90 грн на KLO, дизель — 72,99 на БРСМ: ціни на пальне 3 липня.