Як повідомляє Ukrainian Wall, попри спроби російського командування відвести найцінніші кадри якомога далі від передової, українські військові системно працюють над тим, щоб позбавити ворога можливості керувати безпілотниками. Війна дронів уже давно перетворилася на окремий вимір бойових дій, де перевагу здобуває той, хто швидше адаптується до нових загроз. Українські підрозділи поступово вибудовують багаторівневу систему виявлення, яка дозволяє засікати не лише самі апарати в повітрі, а й наземну інфраструктуру, що забезпечує їхню роботу.

Про це в етері «Київ24» заявив радник оборонного комітету Верховної Ради Юрій Федоренко. За його словами, росіяни дедалі частіше виводять операторів дронів на відстань у десятки кілометрів від фронту, залишаючи поблизу лінії зіткнення лише самі безпілотники й людей, які готують їх до запуску. Така тактика свідчить про те, що ворог намагається берегти підготовлених фахівців, чия заміна потребує значного часу й ресурсів.

«Ворог підтягує до передової лише дрони й тих, хто їх споряджає, а оператори залишаються далі в тилу — на відстані 15, 20, а іноді й 30 кілометрів», — пояснив Федоренко. За такої дистанції оператор перебуває поза зоною досяжності більшості артилерійських систем і мінометів, що працюють по передньому краю. Однак для українських засобів ураження ці відстані вже не є недосяжними.

Як ЗСУ обчислюють цілі

Сили оборони України змінили підхід: замість того щоб полювати винятково на самі безпілотники, військові шукають точки їхнього запуску та місця, звідки ведеться керування. Після виявлення таких районів проводиться дорозвідка, а потім завдаються системні удари. Для пошуку використовуються власні розвідувальні дрони, дані радіоелектронної розвідки, а також аналіз траєкторій ворожих апаратів — це дозволяє приблизно окреслити зону, з якої вони були запущені. Ключовим етапом стає саме дорозвідка: після того як район визначено, туди вилітають додаткові засоби спостереження, які уточнюють координати цілі.

Такий метод дає змогу вибивати всю вертикаль управління безпілотниками на конкретному відтинку фронту. Коли оператора знищено разом із командною апаратурою, ворог втрачає можливість застосовувати дрони в цьому районі щонайменше на кілька днів — поки не підтягне заміну. Без людини за пультом навіть найсучасніший дрон перетворюється на марний шматок пластику й металу. Ставка робиться не на кількість збитих апаратів, а на виведення з ладу всієї ланки — від оператора до ретранслятора сигналу.

Федоренко наголосив, що робота ведеться постійно й системно. Райони ймовірного розташування операторів виявляють, перевіряють і завдають ударів — це безперервний цикл, який має на меті максимально ускладнити росіянам застосування безпілотної авіації. За оцінками українських військових, щодня на окремих ділянках фронту вдається фіксувати десятки точок запуску, і частина з них стає цілями для ураження впродовж годин після виявлення. Швидкість реагування тут відіграє критичну роль: оператор рідко затримується на одному місці довше ніж на кілька годин.

Чому це важливо

Безпілотники сьогодні закривають одразу кілька ключових завдань на полі бою — від розвідки й цілевказання до безпосереднього ураження техніки та живої сили. За даними Генштабу ЗСУ, у найгарячіших точках фронту до 70% уражень припадає саме на FPV-дрони, що робить їх чи не наймасовішою зброєю цієї війни. Знищення операторів, які вміють ними керувати, завдає противнику втрат із довготривалим ефектом — набагато довшим, ніж просте збиття літального апарату. Ворог змушений витрачати час на пошук, підготовку й перекидання нових фахівців, а в цей період його спроможності на конкретному напрямку суттєво знижуються.

Підготовка кваліфікованого оператора FPV-дрона займає тижні, а в окремих випадках — місяці. У російській армії цей процес часто організований у прискореному режимі через високі втрати, що позначається на якості підготовки. Втрата такого фахівця для російської армії часто болючіша за втрату самого безпілотника, вартість якого може становити кілька сотень доларів. Водночас українська сторона продовжує вдосконалювати методики виявлення, поступово скорочуючи час від моменту фіксації цілі до завдання удару.

Раніше Ukrainian Wall писав: дрони вдарили по двох стратегічних НПЗ: росія втрачає пальне для Криму та армії.

Ми вже повідомляли: Кінбурнська коса стала базою для РЕБ: як росія глушить дрони ЗСУ — розповідь аналітика.

Більше за темою: українські дрони Magura вперше поза війною: США показали Китаю, на що здатна зброя.