Кабінет Міністрів України затвердив новий механізм контролю за підприємствами, які відповідають за теплопостачання в містах. Як повідомляє Ukrainian Wall, рішення покликане раз і назавжди покінчити з практикою «латання дірок» — коли аварії на тепломережах усувають поспіхом, не аналізуючи справжніх причин.
Новий порядок передбачає, що нагляд за станом тепломереж здійснюватиметься не лише під час самих аварій, а в постійному режимі — протягом усього року. Згідно з текстом постанови, оприлюдненим на Урядовому порталі, уряд хоче виявляти проблемні ділянки ще до того, як температура за вікном опуститься нижче нуля, а батареї в оселях українців залишаться холодними.
Що саме змінилося
Досі контроль за тепловиками значною мірою зводився до реагування на вже скоєне — прорив труби, відключення цілого мікрорайону, відсутність гарячої води. Новий механізм запроваджує системний моніторинг: підприємства зобов'яжуть регулярно звітувати про технічний стан мереж, а перевірки проводитимуться не лише за фактом скарг споживачів, а й у плановому порядку. Окремим пунктом прописано вимогу гідравлічних випробувань мереж підвищеним тиском щонайменше раз на рік — із фіксацією результатів у єдиній електронній системі. Теплопостачальні компанії також муситимуть подавати щоквартальні звіти про виконання інвестиційних програм, зокрема щодо заміни зношених ділянок. У разі відхилення від затвердженого графіка ремонтів передбачено негайне втручання Держенергонагляду.
Особливу увагу приділятимуть аваріям, які повторюються на тих самих ділянках. Якщо тепловик роками «ремонтує» одну й ту саму трубу замість її повної заміни — це стане підставою для серйозних санкцій. Крім того, під посилений контроль потраплять ситуації, коли через зношеність обладнання без тепла залишаються цілі житлові масиви. Фіксуватимуть і тривалість перерв у теплопостачанні: якщо споживачі залишаються без послуги понад 12 годин у зимовий період, це кваліфікуватиметься як надзвичайна ситуація на мережах. За кожним таким випадком проводитимуть технічне розслідування, а його результати оприлюднюватимуть на офіційному порталі НКРЕКП.
Постанова КМУ, текст якої оприлюднено на Урядовому порталі, передбачає конкретні фінансові санкції для порушників. За системне невиконання інвестиційних програм або неналежну підготовку до опалювального сезону на посадових осіб підприємств накладатимуть штрафи в розмірі від 500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторних порушень, що призвели до масових відключень споживачів, НКРЕКП отримує право порушувати питання про анулювання ліцензії теплопостачальної компанії. Такий механізм раніше застосовували вкрай рідко, однак тепер він прописаний як обов'язковий наслідок для злісних порушників. Окрім того, інформація про всі накладені штрафи вноситиметься до Єдиного реєстру підприємств-боржників, що ускладнить доступ таким компаніям до державних програм фінансування та кредитних ресурсів.
Кого торкнеться найбільше
Нові правила насамперед стосуються комунальних теплопостачальних підприємств у містах, де зношеність мереж сягає критичних показників. За даними Держенергонагляду, у деяких регіонах понад 60% трубопроводів експлуатуються понад нормативний термін. Саме там фіксують найбільше поривів щозими. При цьому щорічний рівень заміни труб не перевищує 2–3% від загальної протяжності мереж, тоді як для стабілізації ситуації потрібно не менше 10%. Такий розрив між темпами зношення й оновлення роками лишався поза увагою контролюючих органів.
Найгірша ситуація, за інформацією Міністерства енергетики, склалася у Харкові, Дніпрі, Кривому Розі та Одесі — там ступінь зношеності тепломереж перевищує 70%. У Києві, попри часткову модернізацію в межах проєктів Світового банку, близько 60% трубопроводів досі потребують заміни. Щоосені саме в цих містах фіксують від трьох до п'яти тисяч пошкоджень під час гідравлічних випробувань, а з початком морозів кількість аварійних викликів зростає в кілька разів. Новий механізм контролю має змусити місцеву владу та комунальні підприємства перейти від тактики аварійного латання до системної заміни труб.
Для споживачів зміни означають, що підготовка до опалювального сезону має стати прозорішою. Якщо раніше про стан труб дізнавалися лише тоді, коли вони вже лопалися, то тепер інформація про технічний стан мереж має оновлюватися постійно. Це дасть змогу місцевій владі та самим мешканцям бачити реальну картину — і вимагати капітальних ремонтів завчасно. Крім того, у разі тривалих відключень тепла споживачі матимуть право на перерахунок вартості послуги, а сам факт аварії з чітко встановленою причиною стане підставою для звернення до суду з вимогою компенсації.
Раніше Ukrainian Wall писав: дрова подорожчали — держава компенсує: хто отримає гроші на опалення, а кого оминуть.
Ми вже повідомляли: світло і тепло під загрозою: хто рятує українців від холодної зими.