Як повідомляв Ukrainian Wall, питання цін на ліки та роботи екстреної медичної допомоги стали головними темами засідання Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації. Народні депутати заслухали доповідь міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, і висновки виявилися невтішними: системного зниження вартості ліків не відбулося, а лікарі швидкої досі не мають чітких інструкцій на випадок повітряної тривоги.
Що не так із цінами на ліки
Ляшко запевнив, що після ухвалення рішення РНБО у лютому 2025 року зростання цін на фармацевтичну продукцію «суттєво сповільнилося і стабілізувалося». За його словами, сформовано Національний каталог цін, у якому задекларовано 11 тисяч найменувань препаратів, заборонено приховані маркетингові платежі та обмежено торговельні націнки: для дистриб'юторів — 8%, для аптек — 10–25% на рецептурні ліки та до 35% на безрецептурні.
Однак народний депутат Юрій Заславський (фракція «Слуга народу») розкритикував досягнуті результати. «Системного зниження вартості лікарських засобів не відбулося, істотного посилення конкуренції між оптовими компаніями не спостерігається», — заявив він. Заславський також попередив, що частина регуляторних рішень створила «антиконкурентні умови» для малого та середнього аптечного бізнесу.
Представник Антимонопольного комітету повідомив, що АМКУ оштрафував двох найбільших аптечних дистриб'юторів — «БаДМ» (частка ринку 38,2%) та «Оптіма-Фарм» (36,5%) — на 2,3 млрд грн та 2,4 млрд грн відповідно за змову та встановлення однакових цін. Штрафи наразі оскаржуються в судах.
Швидка під час тривоги: алгоритму немає
Найгостріше обговорення викликало питання роботи екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог. Народна депутатка Оксана Дмитрієва («Слуга народу») нагадала, що після нещодавнього російського обстрілу Києва в соцмережах з'явилися численні скарги: швидкі не виїжджали на звичайні планові виклики. «Ненадання допомоги людині під час серцевого нападу може коштувати життя. Водночас виїзд медиків, коли літають дрони й балістика, ставить під загрозу життя самих медиків», — підкреслила Дмитрієва.
У відповідь Ляшко визнав: передбачити всі ризики алгоритмами неможливо через мінливу тактику ворога. Для покращення координації він домовився з ДСНС про делегування представників диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги до ситуаційних центрів, де в реальному часі відстежують повітряні загрози.
Представник профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський заявив прямо: «На сьогодні є єдиний документ — Наказ МОЗ №488, який визначає, що пріоритетом у зоні загрози є безпека фахівців та пошук укриттів. Але жодних алгоритмів дій там не прописано. Також у ньому не передбачено для медиків засобів спеціального захисту». Кубанський попросив міністра переглянути цей документ.
Водночас Ляшко нагадав про соціальні гарантії: працівники екстреної допомоги прирівняні до працівників ДСНС, у разі загибелі на робочому місці родина отримає 1 млн грн компенсації. Середня зарплата лікаря екстреної медичної допомоги, за словами міністра, становить близько 40 тис. грн. Також цього року запроваджено додаткові коефіцієнти для медиків на прифронтових територіях.
Жодних рішень за підсумками засідання Комітет не ухвалив — народні депутати взяли інформацію до відома.
Раніше Ukrainian Wall писав: ліки так і не подешевшали: Ляшко відзвітував у Раді — що знайшли в аптеках.
Ми вже повідомляли: безкоштовні ліки отримають не всі: МОЗ розширює перелік із 1 липня — кого торкнеться.