Ситуація, коли родичі вже поділили спадщину, а згодом знаходиться заповіт із зовсім іншим розподілом — не така вже й рідкість. Ukrainian Wall розбирався, чи можна в такому разі повернути майно назад і що на це сказав Верховний Суд. У конкретній справі, яка дійшла до Касаційного цивільного суду, йшлося про житловий будинок та земельну ділянку на Київщині, які покійний залишив двом синам та доньці.

Обставини справи: що сталося

Після смерті батька троє його повнолітніх дітей звернулися до нотаріуса та оформили спадщину за законом — у рівних частках. Оскільки будинок і ділянка належали до спільної часткової власності, спадкоємці уклали між собою письмову угоду про розподіл майна в натурі, визначивши, кому яка частина будинку відходить. Угода була нотаріально посвідчена, і впродовж кількох місяців кожен зі спадкоємців уже почав облаштовувати свою частину. Аж раптом молодший син знайшов серед особистих речей батька заповіт, складений за два роки до смерті, за яким саме йому відходило дві третини всього майна, а сестрі та старшому братові — решта.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу, дійшла однозначного висновку: сам факт виявлення заповіту після оформлення спадщини не є підставою для перегляду раніше укладених угод між спадкоємцями. Суд послався на статтю 1267 Цивільного кодексу України, яка визначає, що спадкування здійснюється або за заповітом, або за законом — і якщо на момент відкриття спадщини спадкоємці за законом реалізували своє право, домовилися про розподіл майна та оформили відповідні документи, такі домовленості набувають юридичної сили. ВС також звернув увагу на принцип правової визначеності: цивільний оборот потребує стабільності, і переглядати майнові відносини, що склалися на законних підставах, «заднім числом» неприпустимо.

Коли угоду між спадкоємцями все ж можна оскаржити

Водночас Верховний Суд не закрив двері повністю — підставою для перегляду угоди можуть бути лише ті обставини, які існували на момент її укладення, але про які сторона не знала і не могла знати. Якщо на момент домовленості про поділ спадщини ніхто зі спадкоємців не знав про існування заповіту, це може вважатися істотною обставиною в розумінні статті 652 ЦК України. Однак саме по собі виявлення документа не скасовує угоду автоматично — позивач має звернутися до суду з окремим позовом і довести, що заповіт є дійсним: складеним із дотриманням усіх вимог статей 1233–1235 ЦК України, посвідченим нотаріусом або уповноваженою особою, а також що він не був скасований чи змінений самим спадкодавцем за життя. Крім того, суд оцінюватиме добросовісність поведінки тієї сторони, яка посилається на новознайдений заповіт — зокрема, чи не знала вона про його існування раніше.

Як працює Спадковий реєстр

Спадковий реєстр — це державна електронна база даних, яка містить інформацію про всі посвідчені в Україні заповіти, спадкові договори, зміни до них та їх скасування. Перед відкриттям спадкової справи нотаріус зобов'язаний перевірити цей реєстр на наявність заповіту, складеного померлим. Однак на практиці трапляються ситуації, коли заповіт з якихось причин не потрапив до реєстру — наприклад, якщо він був складений до запровадження електронної системи або посвідчений за кордоном і не легалізований в Україні. У таких випадках ризики лягають на того, хто знав про заповіт, але не подбав про його реєстрацію, а не на добросовісних спадкоємців, які діяли за законом.

Що це означає на практиці

Рішення Верховного Суду фактично захищає стабільність цивільного обороту: якщо спадкоємці вже домовилися та оформили все належним чином, «раптовий» заповіт не перекреслить ці домовленості. Для тих, хто планує залишити спадщину, це важливий сигнал: заповіт варто складати вчасно, а головне — подбати про те, щоб про нього знали спадкоємці або хоча б нотаріус, який вестиме спадкову справу. Юристи також радять зберігати другий примірник заповіту в надійному місці, а копію передати довіреній особі — це зменшує ризик того, що документ буде знайдений надто пізно, коли спадщину вже поділено.

Раніше Ukrainian Wall писав: контракт не може бути гіршим за колдоговір: Верховний Суд поставив крапку — кого торкнеться.