Як писав Ukrainian Wall, питання дотримання трудових прав в Україні залишається одним із найгостріших соціальних викликів навіть в умовах війни. Державна служба України з питань праці оприлюднила свіжі дані про кількість та характер звернень громадян — цифри демонструють стійку тенденцію до зростання.
Згідно з офіційною інформацією, протягом 2025 року до Держпраці та її територіальних органів надійшло 12 436 звернень працівників щодо порушення трудових прав. Лише за неповні шість місяців 2026 року — станом на 22 червня — таких звернень уже зафіксовано 6 163. Якщо динаміка збережеться, річний показник може перевищити минулорічний.
За що скаржаться найбільше
Абсолютним лідером серед скарг залишається невиплата або затримка заробітної плати. У 2025 році через борги по зарплаті до відомства звернулися 4 969 громадян, а з початку 2026 року — ще 1 896 осіб. Це майже 40% від загальної кількості всіх звернень.
Другу позицію посідає незадекларована праця. Минулого року через використання роботодавцями неофіційної зайнятості надійшло 1 117 звернень, а цього року — вже 505. На третьому місці — незаконні звільнення: 757 скарг у 2025 році та 269 за перше півріччя 2026-го.
Мобінг — проблема, що стрімко зростає
Окрему увагу привертає проблема мобінгу — цькування на робочому місці. Якщо у 2025 році Держпраця отримала 756 відповідних звернень, то лише за неповних шість місяців 2026 року їх кількість уже досягла 524. Таке зростання свідчить, що працівники стали значно уважнішими до захисту власних прав та психологічного комфорту на роботі.
Також українці продовжують скаржитися на порушення права на безпечні та здорові умови праці. Торік таких звернень було 594, а цьогоріч — 101.
Звільнення під тиском: як захиститися
Одним із найпоширеніших порушень трудових прав залишається примушування працівників до звільнення за власним бажанням. Як пояснює юрист ЮК «Приходько та партнери» Тетяна Тернавська, зазвичай це супроводжується психологічним тиском, погрозами звільнення «за статтею», створенням несприятливих умов праці або заявами про можливі проблеми з подальшим працевлаштуванням.
Оскільки процедура законного звільнення з ініціативи компанії вимагає виплати компенсацій та попередження за два місяці, роботодавці нерідко намагаються перекласти цю відповідальність на самого працівника. Фахівці наголошують: погоджуватися на такі умови — це свідома відмова від своїх законних грошей.
Як довести примус у суді
Головна складність у трудових спорах — доказова база. Для суду підійдуть будь-які підтвердження реального конфлікту та тиску: повідомлення в месенджерах, електронне листування, записи телефонних розмов (якщо особа є їх учасником), а також показання колег чи інших свідків.
«У подібних ситуаціях працівнику варто заздалегідь подбати про фіксацію доказів. Це можуть бути повідомлення в месенджерах, електронне листування, записи телефонних розмов, а також показання колег чи інших свідків», — зазначає Тетяна Тернавська.
Якщо працівник зміг довести факт шантажу в суді, закон передбачає серйозні санкції для роботодавця. Суд може визнати звільнення незаконним, поновити працівника на роботі та стягнути на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Крім того, постраждалий має право вимагати відшкодування моральної шкоди.
Де найбільше скаржаться
Найбільше звернень зафіксували у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці, яке охоплює Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області. До трійки лідерів також увійшли Центральне міжрегіональне управління (Київська, Чернігівська та Черкаська області) та Північно-Східне міжрегіональне управління (Сумська, Полтавська та Харківська області).