У Варшаві зробили гучну заяву, яка може мати серйозні наслідки для українсько-польських відносин. Як повідомляє Ukrainian Wall, глава канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький прямо звинуватив Україну в погіршенні контактів між країнами. За його словами, відносини Києва та Варшави «перебувають у поганому стані», і відповідальність за це лежить на українській стороні.

Причиною такого загострення Богуцький назвав «нехтування історичною пам'яттю та домовленостями». Глава канцелярії розкритикував нещодавнє рішення української влади про присвоєння одному з військових підрозділів назви на честь героїв УПА. Цей крок у Варшаві вважають «неприйнятним» для польської політики.

Конфлікт навколо історичної пам'яті загострився в травні 2026 року — після того, як президент Володимир Зеленський затвердив перейменування підрозділу Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. У Польщі це рішення сприйняли вкрай болісно: для польського суспільства Українська повстанська армія асоціюється з Волинською трагедією, жертвами якої стали близько 100 тисяч поляків.

Як розвивався скандал

У відповідь на українське рішення президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди — Ордена Білого Орла. Це спровокувало дипломатичний демарш: керівник Офісу президента Кирило Буданов, а також експрезиденти Леонід Кучма й Віктор Ющенко демонстративно відмовилися від своїх польських орденів.

Напруга вийшла за межі суто історичних суперечок. Президент Зеленський вирішив не їхати до Гданська на Конференцію з відновлення України (URC), що мала стати ключовою подією для залучення інвестицій. Українську делегацію очолить прем'єрка Юлія Свириденко. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прямо заявив: «Якби не рішення про присвоєння підрозділу імені героїв УПА, сьогодні ми б не мали такої ситуації».

Польські соціологи фіксують тривожну тенденцію: рівень негативного ставлення поляків до українців зріс до 43%, тоді як рівень симпатії впав до 29%. Ще на початку повномасштабної війни Польща була чи не найвідданішим союзником України, надавши військової допомоги на понад 7 мільярдів злотих лише за перший рік.

Чи є вихід із кризи

Попри жорстку риторику, у Варшаві не закривають двері для діалогу. Косіняк-Камиш висловив сподівання, що країни знайдуть вихід: «Після бурі настає спокій. Після цих емоцій ми знайдемо спільне рішення». Міністерство закордонних справ України також заявило, що Київ налаштований на конструктивний діалог і працює над зниженням напруженості.

Експерти, однак, застерігають: історичні суперечки стали зручним інструментом у внутрішньопольській політичній боротьбі напередодні парламентських виборів 2027 року. Як зазначив директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський, героїзація формувань, відповідальних за геноцид, неминуче наражається на сильний опір у польській громадській думці та звужує простір для політичних маневрів проукраїнських сил у Польщі.

Раніше Ukrainian Wall писав: скандал із УПА — лише привід: експерт пояснив, чому Навроцький загострює відносини з Україною.

Ми вже повідомляли: відносини України та Польщі досягли дна: посол пояснив, чи варто Києву їхати в Гданськ.

Більше за темою: Дуда і Зеленський домовились у 2021: що Україна пообіцяла Польщі — заява експосадовця.