Після завершення війни українська економіка зіткнеться з гострою нестачею робочих рук — і конкурувати за них доведеться не лише з сусідньою Польщею, а й з усією Європою. Як повідомляє Ukrainian Wall, про це в етері Київ24 заявив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. За даними ООН, через війну за кордоном перебувають близько 6,5 мільйона українців, значна частина яких уже знайшла роботу в країнах ЄС і не поспішає повертатися.
За словами посадовця, Україна поки що не настільки приваблива за рівнем зарплат, щоб до нас масово їхали працювати іноземці. Для порівняння: мінімальна зарплата в Україні становить 8 000 гривень (близько €180), тоді як у Польщі аналогічний показник перевищує €1 000, а в Німеччині погодинна ставка стартує від €12,82. Державі доведеться боротися одразу на два фронти — і за повернення українців з-за кордону, і за трудових мігрантів, які обиратимуть, де можна заробити більше.
Воскобойник наголосив, що вибір у людей буде прагматичним: «Люди обиратимуть, де можуть заробити більше — у Польщі, Чехії, Німеччині, ОАЕ чи в Україні». Наразі понад 4,2 мільйона українців перебувають під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу, і більшість із них уже інтегрувалися в місцеві ринки праці. Різниця в доходах залишається ключовим чинником, який штовхатиме працівників на користь європейських ринків.
Які галузі постраждають найбільше
Найважча ситуація, за прогнозом голови Офісу міграційної політики, складеться у будівництві. Український будівельник сьогодні заробляє в середньому 18 000–25 000 гривень на місяць, тоді як у Польщі за аналогічну роботу платять €1 200–1 800 — утричі-вчетверо більше. Масштабна відбудова зруйнованої інфраструктури вимагатиме сотень тисяч робочих рук, однак знайти їх усередині країни буде дедалі складніше.
Не менш критична ситуація в агросекторі, який традиційно тримався на сезонних працівниках. У розпал збиральної кампанії зарплата українського аграрія коливається в межах 12 000–18 000 гривень, тоді як за сезонну роботу в польському чи чеському господарстві можна отримати €800–1 200 на місяць. Після війни дефіцит робочих рук у цій галузі загрожує зривом посівних і збиральних кампаній у ключових аграрних регіонах.
Третій сектор — фізична праця на складах, виробництвах та в логістиці — також опинився під загрозою знекровлення. В Україні робітник складу отримує 14 000–20 000 гривень, а на аналогічній посаді в Німеччині чи Нідерландах зарплата сягає €1 800–2 500. Саме ці працівники становлять значну частку трудових мігрантів, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення.
Водночас Воскобойник закликав українців не боятися конкуренції з боку іноземних працівників. За його словами, обсяг роботи після війни буде настільки великим, що місця вистачить усім — і місцевим, і приїжджим. Уряд уже розробляє механізми стимулювання повернення українців: зокрема, Мінекономіки анонсувало програми часткової компенсації витрат на житло для тих, хто повертається з-за кордону.
В Офісі міграційної політики наголошують: без системного перегляду зарплатної політики та створення конкурентних умов праці Україна й надалі програватиме європейським ринкам боротьбу за працівників. Особливо гостро це проявиться під час масштабної відбудови, коли попит на робочі руки сягне піку. Заява Воскобойника підтверджує: проблема вже на порядку денному, і її масштаб — загальнонаціональний.
Раніше Ukrainian Wall писав: бронювання чинне до 1 вересня: що змінюється в додатку 5 — хто ризикує втратити працівників.
Ми вже повідомляли: зарплати військових зростуть: кому додадуть найбільше.
Більше за темою: ТЦК ліквідують, а придатних працівників — на фронт: реформа, яку пропонує Гончаренко.