Як повідомляє Ukrainian Wall, повторення «маршу Пригожина» в росії є малоймовірним. Таку думку висловив аналітик та журналіст Сергій Гармаш в ефірі телеканалу «Київ24». За його словами, кремль виніс жорсткий урок із червневих подій 2023 року, і тепер система вибудувана так, що відкритий бунт став практично неможливим.
Хронологія «маршу Пригожина»
Нагадаємо: 23 червня 2023 року ватажок ЧВК «Вагнер» євген пригожин звинуватив міноборони рф у ракетному ударі по тилових таборах найманців і оголосив «марш справедливості». Його колони висунулися з окупованих територій України, без бою зайняли ростов-на-дону, а згодом рушили на москву. У воронезькій області почалися сутички — вагнерівці збили кілька гелікоптерів та літак Іл-22, загинули щонайменше 13 російських пілотів. За добу передові загони дісталися тульської області, звідки до столиці залишалося близько 200 кілометрів.
Увечері 24 червня ситуація різко розвернулася: після переговорів за посередництва самопроголошеного президента білорусі олександра лукашенка пригожин наказав колонам розвернутися. Кремль пообіцяв амністію бойовикам, а самому пригожину — «гарантії безпеки» в білорусі. Утім, рівно за два місяці, 23 серпня 2023 року, бізнес-джет пригожина розбився в тверській області. Усі десять осіб на борту загинули, включно з топ-командирами «вагнера» дмитром уткіним та валерієм чекаловим.
Боротьба «веж кремля»
На думку гармаша, нинішня боротьба всередині російської влади набула прихованих форм — тиск іде через закриті канали всередині еліт, без виходу в публічну площину. Частина кремлівського істеблішменту намагається донести до путіна, що реальна ситуація на фронті значно гірша, ніж про це доповідає міноборони рф. Для цього використовуються різні важелі: від доповідних записок до кулуарних зустрічей, на яких озвучуються цифри, що не потрапляють у зведення для широкого загалу.
«Зараз боротьба може йти вже не через відкритий заколот, а через тиск усередині російських еліт», — зазначив гармаш. Такий формат дозволяє уникати прямих зіткнень із силовими структурами, але водночас створює атмосферу постійної напруги всередині самої владної вертикалі.
Воєнкори без покарання: симптом розколу
Гармаш також вказав на симптоматичну деталь: російські воєнкори останнім часом дедалі жорсткіше критикують стан справ в армії рф, і жодного покарання за таку критику вони не отримують. Це, на думку аналітика, свідчить про боротьбу між так званими «вежами кремля» — різними групами впливу всередині російської влади. Одна частина хоче показати, що ситуація критична, і використовує для цього підконтрольних воєнкорів, фактично зливаючи через них тривожну інформацію.
Чому заколот неможливий
Гармаш переконаний: путін зробив висновки з червневих подій 2023 року. Ліквідація пригожина мала подвійне призначення: з одного боку, це була показова помста за приниження, якого режим зазнав під час «маршу», з іншого — холодний стратегічний розрахунок. Жоден представник російських силових структур тепер не наважиться на відкритий виступ, бо ціна такого кроку відома всім — це гарантована смерть, незалежно від домовленостей і обіцянок.
Історичні паралелі
російська історія знає чимало прикладів, коли військові поразки провокували спроби перевороту. Після невдалої Кримської війни 1853–1856 років у російській імперії посилилися настрої реформ і невдоволення верхами. Поразка в російсько-японській війні 1904–1905 років призвела до революції та суттєвого обмеження влади монарха. Сьогоднішня ситуація — затяжна війна проти України з величезними втратами — створює схожий фон, однак механізми контролю, вибудувані путіним після ліквідації пригожина, поки що блокують будь-які спроби прямого бунту.
Реакція Заходу та доля «Вагнера»
На Заході «марш пригожина» сприйняли як свідчення глибокої кризи всередині російської влади. У Держдепартаменті США тоді заявили, що події 23–24 червня «оголили тріщини в системі путіна», а в НАТО назвали їх «внутрішньою справою рф», за якою уважно спостерігають. Що ж до самої ЧВК «Вагнер» — після загибелі пригожина організація не зникла. Частину найманців перекинули до білорусі, частину перепідпорядкували міноборони рф, а окремі підрозділи продовжують діяти в Африці під новими вивісками. Проте тієї автономної військової сили, здатної кинути виклик кремлю, більше не існує.
Водночас це не означає, що в кремлі панує єдність — просто форми боротьби змінилися. Відкрите протистояння зі зброєю в руках поступилося місцем підкилимним війнам, де ставки не менш високі, але методи набагато тихіші. Ризик повторення танкового маршу на москву зведено до мінімуму, однак це лише загнало конфлікти всередину системи, де вони продовжують тліти.
Раніше Ukrainian Wall писав: путін заговорив про переговори, але є нюанс: що насправді вимагає кремль.
Ми вже повідомляли: путін відкрито готує росіян до війни з НАТО: що сказав перед військовою елітою.
Більше за темою: росія вводить передплату на пальне: дефіцит дістався регіонів — кого торкнеться.