Союзника України викреслили зі списку на саміт НАТО: конфлікт уряду й президента — що буде з підтримкою

Як повідомляє Ukrainian Wall, у понеділок уряд Чехії офіційно оголосив, що президент Петр Павел не увійде до складу чеської делегації на липневий саміт НАТО в Анкарі. Це рішення стало черговим етапом політичного протистояння між главою держави та прем'єр-міністром Андрієм Бабішем, лідером популістської партії ANO, який програв Павелу президентські вибори 2023 року.

Прем'єр Бабіш пояснив таке рішення тим, що саме уряд має представляти та захищати позицію країни, зокрема щодо оборонних витрат. «Це дуже специфічний саміт. Ймовірно, він буде не надто приємним для нашої країни, але ми маємо відповідальність за захист нашої позиції», — заявив Бабіш під час пресконференції, повідомляє Reuters.

Традиція, яку зламали

Із моменту вступу Чехії до НАТО у 1999 році саме президенти майже завжди очолювали чеські делегації на самітах Альянсу — іноді разом із прем'єр-міністром. Петр Павел — кадровий військовий, у минулому очолював чеську армію, а з 2015 до 2018 року був головою Військового комітету НАТО. Його виключення з делегації є безпрецедентним демаршем з боку уряду.

Згідно з Конституцією Чехії, президент має обмежені повноваження, а зовнішню політику визначає уряд. Однак Павел уже заявляв, що розцінює відмову як спробу обмежити його конституційні повноваження щодо представництва країни за кордоном і готовий оскаржити це рішення в Конституційному суді.

Що це означає для України

Павел послідовно підтримує Україну в боротьбі проти російської агресії. На полях Мюнхенської конференції з безпеки він заявив, що не вірить у готовність рф завершити війну, і застеріг від надмірного оптимізму щодо швидкого миру. Президент Чехії закликав партнерів якнайшвидше постачати Україні необхідне військове спорядження й посилити санкції, зокрема проти російського тіньового флоту.

Натомість уряд Бабіша скоротив масштаби допомоги Києву. Чехія також залишається серед аутсайдерів НАТО за рівнем оборонних витрат: торік країна не змогла досягти мінімального показника у 2% ВВП на оборону. Новий уряд скоротив оборонний бюджет, і цього року вимогу Альянсу також не виконають. За словами Бабіша, мінімального рівня фінансування планують досягти лише у 2027 році.

Конфлікт, що вийшов на вулиці

Політичне протистояння між Павелом і урядом уже виводило на вулиці тисячі людей, які підтримали главу держави та його проукраїнську позицію. Напруженість посилилася після того, як президент відмовився призначити одного з представників «Партії автомобілістів» — молодшого партнера по коаліції — міністром закордонних справ.

Водночас союзники по НАТО вже домовилися поступово збільшити базові оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2035 року, а ще 1,5% ВВП спрямовувати на інші програми, пов'язані з безпекою та обороною. Рішення чеського уряду щодо делегації на саміт в Анкарі ставить під питання не лише внутрішню єдність країни, а й подальший рівень підтримки України з боку Праги.

Раніше Ukrainian Wall писав: союзник по НАТО припиняє військову допомогу: яку зброю Україна може втратити.

Ми вже повідомляли: аеродроми під замком: НАТО і Україна запускають miltech-конкурс — кого покличуть.