Після завершення війни українців чекає не просто відбудова, а повне перезавантаження податкової системи. Як стало відомо Ukrainian Wall, у Верховній Раді вже окреслили контури реформи, яка змінить правила гри для мільйонів платників.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» 22 червня 2026 року повідомив: реформа буде ухвалена одним пакетом і торкнеться як системи оподаткування доходів фізичних осіб, так і спрощеної системи для підприємців.
За основу взято польський досвід. У Національній стратегії доходів на 2024–2030 роки вже прописано перехід на модель єдиного податку з диференційованими ставками. Ключові параметри: ліміт річного доходу до 2 мільйонів євро, єдиний поріг для реєстрації платником ПДВ — як для ФОП, так і для юридичних осіб. Ставки варіюватимуться залежно від виду діяльності: 3% для торгівлі, до 10% і вище — для послуг.
Цифрові платформи — під контроль
9 червня 2026 року Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт №15111-д, який запроваджує оподаткування доходів через цифрові платформи. Це одна з трьох податкових ініціатив, яких від України вимагають МВФ та ЄС для мобілізації внутрішніх доходів. Нові правила стосуються фрілансерів, блогерів, продавців на маркетплейсах — усіх, хто отримує винагороду через онлайн-платформи. Податкова служба отримає автоматичний доступ до даних платформ.
Раніше, 7 квітня 2026 року, парламент продовжив дію військового збору за ставкою 5% на три роки після завершення воєнного стану. Це означає, що підвищене податкове навантаження збережеться навіть після настання миру.
Прогресивна шкала: хто заплатить більше
Гетманцев наголосив: прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб отримає повну підтримку комітету. Це означає, що українці з вищими доходами сплачуватимуть більший відсоток податку. За задумом авторів реформи, такий підхід забезпечить справедливіший розподіл податкового тягаря.
Для бізнесу реформа означає чіткі правила: ліміт у 2 мільйони євро дозволить більшості ФОП залишатися на спрощеній системі, а обов'язкове запровадження реєстраторів розрахункових операцій з нуля зменшить тіньовий обіг. За оцінками Держподаткової служби, частка тіньової економіки в Україні нині перевищує 30% ВВП — саме ці втрати й має компенсувати реформа.
Аналогічні норми оподаткування цифрових платформ уже діють у Польщі, Естонії та Литві, де платформи зобов'язані передавати дані податковим органам автоматично. Україна адаптує ці механізми з урахуванням національних особливостей.
Раніше Ukrainian Wall писав: тарифи Укрзалізниці перепишуть: бізнес б'є на сполох — кого торкнеться.
Ми вже повідомляли: економіка України просіла: НБУ назвав причини — що буде далі.