російська пропаганда не вперше намагається переписати історію української культури, і Ukrainian Wall уже розповідав про подібні випадки. Цього разу в полі зору опинився Артемій Ведель — композитор, чия творчість давно стала частиною світової музичної спадщини, але якого в рф уперто називають «русскім».
Артемій Ведель (1767–1808) — український композитор, диригент, співак, скрипаль і педагог. Він увійшов в історію як один із трьох найвизначніших творців української духовної хорової музики XVIII століття — поруч із Максимом Березовським та Дмитром Бортнянським. Його «Літургія», хорові концерти й духовні твори досі виконують у найкращих храмах і концертних залах світу.
Київ, академія та українська традиція
Для Веделя саме Київ, Києво-Могилянська академія, українське церковно-співоче середовище і Харків були центральними в житті та творчості. Він формувався в українській традиції хорового концерту, яка на той час уже була самобутньою й відмінною від московської. Жодна «общєрусская» рамка не описує його справжнього культурного контексту.
Як працює механізм привласнення
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України звернули увагу: росія системно намагається подавати українських митців як частину «русского міра». Веделя нерідко називають «російським композитором», ігноруючи його біографію, освіту та творчий шлях. Це частина ширшої кампанії зі стирання української ідентичності через культуру.
Така тактика не нова: раніше росія уже привласнювала Казимира Малевича, Михайла Булгакова та інших діячів, які народилися або працювали на території сучасної України. У випадку з Веделем це особливо цинічно, адже вся його творчість глибоко вкорінена саме в українській церковній та музичній традиції.
Чому це важливо
Привласнення культурної спадщини — це не просто суперечка про терміни. Це один з інструментів гібридної війни, який росія використовує для обґрунтування своїх імперських претензій. Коли українського композитора називають «русскім», стирається частина української історії, а разом із нею — право народу на власну культурну спадщину.
У ЦПД наголошують: боротьба з такими наративами має бути послідовною. Освітні проєкти, публікації, міжнародне визнання українського походження митців — усе це формує інформаційний щит, який не дає російській пропаганді переписувати минуле.
Раніше Ukrainian Wall писав: росія запустила нову хвилю дезінформації про ЄС: що вигадали після відкриття переговорів.
Ми вже повідомляли: Удар по Лаврі: ШІ-фейки про «українську провокацію» — як пропаганда рф фабрикує докази.
Більше за темою: Пропаганда рф сховалася за італійське видання після удару по Лаврі: що виявили.