Як повідомляв Ukrainian Wall, 17 червня під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова відбулося засідання Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України. У ньому взяли участь прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, перший віцепрем'єр Денис Шмигаль, урядовці, депутати та представники бізнесу.

Головною подією стала презентація проєкту стратегії «Економіка майбутнього» — документа, який має визначити напрям розвитку країни на 10–15 років. За задумом авторів, це сучасний аналог плану Маршалла, що колись відбудував повоєнну Європу. Розробляють стратегію уряд спільно зі Світовим банком, консалтинговою компанією McKinsey, міжнародними експертами та українським бізнесом.

«Наше завдання — не просто відбудувати, а здійснити наймасштабнішу економічну трансформацію на континенті за останні десятиліття», — наголосив Буданов. За його словами, економіка повоєнної України має стати найбільш відкритою та конкурентною в Європейському Союзі.

6% щороку: які цифри закладають у стратегію

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко озвучила конкретні показники, на які орієнтується уряд. Темпи зростання ВВП планують підняти щонайменше до 6% річних. Продуктивність праці має збільшитися до 5%, а частка інвестицій у ВВП — сягнути 30% щороку. Окремим завданням Свириденко назвала створення умов для повернення українців додому — з урахуванням потреб ринку праці.

Для порівняння: у довоєнному 2021 році зростання ВВП України становило близько 3,4%. Вихід на стабільні 6% означатиме подвоєння темпів і кардинально іншу динаміку розвитку.

Енергетика: від 21 ГВт до 54 ГВт

Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль окреслив енергетичний вимір трансформації. До наступного зимового періоду Україна розраховує мати приблизно 21 ГВт доступної потужності, включно з імпортом. Оновлена ж енергетична стратегія до 2050 року передбачає повернення до довоєнних показників — понад 54 ГВт потужностей.

На засіданні також погодили створення комітету з розвитку креативних індустрій — структури, що охоплюватиме культуру, мистецтво, дизайн, аудіовізуальний сектор, книговидання, IT, музичну індустрію, архітектуру, рекламу, культурну спадщину та розробку відеоігор.

Представники бізнесу порушили низку практичних питань: податкові перевірки, протидія нелегальному імпорту, кредитування та страхування підприємств оборонно-промислового комплексу, доставка ліків на прифронтових територіях. «Усі озвучені проблеми зафіксували й будемо так само над ними працювати», — запевнив Буданов.

Серед уже досягнутих результатів Свириденко відзначила скасування ПДВ на операції з постачання наземних роботизованих комплексів і розширення принципу локалізації на оборонні закупівлі. Міністерство оборони отримало змогу закуповувати інноваційні зразки для тестування в реальних бойових умовах.

«Україна стає одним із ключових чинників майбутньої безпеки та конкурентоспроможного Європейського Союзу. Тому наша робота має виходити за межі поточних викликів», — підкреслив керівник ОП. Він закликав усіх учасників до єдності: «Всі ми є одна держава. Давайте продовжувати й працювати разом».

Раніше Ukrainian Wall писав: україна стане IT-хабом Європи, але скористаються не всі: кого торкнеться цифровий стрибок.

Більше за темою: ракети обіцяють, але не везуть: у чому Україна стала світовим лідером.