У п'ятницю 12 червня Україна та Міжнародний валютний фонд узгодили перегляд програми фінансування на рівні персоналу (SLA). Як Ukrainian Wall дізнався з офіційних джерел, серед ключових вимог — поступова відмова від занижених комунальних тарифів і перехід до ринкових цін на газ та електроенергію.

Після затвердження угоди Виконавчою радою МВФ Україна отримає доступ до близько 690 мільйонів доларів. Загальна сума виплат у межах чотирирічної програми складе 2,2 мільярда доларів із передбачених 8,1 мільярда. Але гроші — це лише один бік медалі. Інший — зобов'язання, які безпосередньо торкнуться гаманців українців.

Що саме вимагає МВФ

У заяві фонду йдеться: чинна система спеціальних обов'язків (PSO), яка штучно стримує тарифи, шкодить фінансовому стану державних енергокомпаній. Через брак коштів підприємства не можуть проводити необхідні ремонти та інвестувати в розвиток. Саме тому Україна за технічної підтримки МВФ має підготувати дорожню карту поступового переходу до ринкових тарифів.

Окремо наголошується на посиленні незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Це означає, що в майбутньому рішення про зміну цін ухвалюватимуть за новими правилами — без прямого політичного втручання.

Які тарифи діють зараз і на скільки можуть зрости

Станом на червень 2026 року для населення діють фіксовані ціни: електроенергія — 4,32 грн за кіловат-годину, газ від «Нафтогазу» — 7,96 грн за кубометр. Водночас, за попередніми прогнозами, газ може подорожчати на 25%, а вартість світла — ще суттєвіше, адже ринкова ціна електроенергії значно перевищує нинішній тариф для побутових споживачів.

В уряді поки не називають конкретних цифр. Однак у пресрелізі МВФ чітко прописано: перш ніж коригувати тарифи, Кабмін зобов'язаний розробити та впровадити надійні механізми соціальної підтримки для родин і вразливих домогосподарств, яким буде складно оплачувати нові платіжки. Тільки після запуску такого механізму тарифи почнуть поетапно переглядати.

Кого захистять у першу чергу

Із формулювань МВФ випливає, що соціальний захист буде адресним — тобто спрямованим на конкретні категорії, а не на всіх споживачів. Імовірно, до переліку увійдуть сім'ї з низькими доходами, пенсіонери, багатодітні родини та отримувачі житлових субсидій. Для решти ж вартість комунальних послуг поступово наближатиметься до економічно обґрунтованого рівня.

Це не перша спроба переглянути тарифну політику. Раніше місцеві громади вже отримали право самостійно встановлювати тарифи на воду — і в окремих містах ціна за кубометр перетнула позначку в 100 гривень. Електроенергія та газ, однак, залишаються в зоні відповідальності центральної влади, тому рішення ухвалюватимуть на рівні Кабміну та НКРЕКП.

Що ще в пакеті вимог

Окрім тарифної реформи, МВФ наполягає на посиленні антикорупційних механізмів — зокрема контролю за достовірністю електронних декларацій, прозорих конкурсах на посади керівників держкомпаній, змінах у спрощеній системі оподаткування для запобігання зловживанням та скасуванні звільнення від ПДВ для міжнародних поштових відправлень.

Конкретних дат переходу до ринкових тарифів наразі немає. Усе залежатиме від того, як швидко уряд підготує дорожню карту та запустить систему соціальної підтримки. Але те, що платіжки за світло й газ у перспективі зростуть, — факт, підтверджений на рівні міжнародних домовленостей.

Раніше Ukrainian Wall писав: тарифи на воду переписали: у яких містах платіжки вже зросли й хто на черзі.