Попри те, що за вікнами літо, підготовка до опалювального сезону в Україні триває вже зараз. Як писав Ukrainian Wall, попередні зими стали серйозним випробуванням для енергетичної системи країни, і наступна, за прогнозами, навряд чи буде легшою.
Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі телеканалу «Апостроф» заявив, що майбутня зима може бути складнішою за попередню. За його словами, ключовим викликом залишається забезпечення систем протиповітряної оборони достатньою кількістю ракет-перехоплювачів — саме виснаження запасів боєкомплектів може стати одним із головних ризиків напередодні та під час опалювального сезону.
Гроші є, але графік невідомий
Нардеп наголосив, що уряд досі не визначив остаточні обсяги фінансування та графік виділення коштів для підготовки до зими. Без цього місцева влада не може розпочинати будівництво укриттів для котелень, встановлення генераторів та інші критично важливі роботи.
«На жаль, цих грошей для всього того, що заплановано, точно не вистачить. Графік грошей з боку уряду досі невідомий. Відповідно, не маючи коштів, КМДА і її структури не можуть починати будівництво тих об'єктів, бо заходити без грошей, без гарантій — це дуже великі ризики замороження і незавершення будівництва укриттів, котелень і так далі до початку опалювального сезону», — пояснив Кучеренко.
Окремо нардеп розкритикував Київраду за неефективне управління комунальними підприємствами — «Київтеплоенерго» та «Київводоканалом». За його словами, питання резервного живлення Бортницької станції аерації генераторами досі остаточно не вирішене, хоча про необхідність таких заходів говорять уже не перший рік.
Як готуються міста: досвід Харкова
Водночас окремі міста активно впроваджують нові моделі енергетичної безпеки. Мер Харкова Ігор Терехов в ефірі «Ми-Україна» розповів, що місто робить ставку на так звані «енергетичні острови» — автономні системи генерації тепла та накопичення енергії безпосередньо в житлових масивах.
«Якби не ці енергетичні острови, які ми створювали починаючи з кінця 2022 року, то ми б так не пережили зиму. І ми продовжуємо створювати енергетичні острови, робимо все можливе і встановлюємо нові БМК, і встановлюємо нову когенерацію», — зазначив Терехов.
Головна перевага нової моделі — повна незалежність від централізованої загальноукраїнської мережі. Великі ТЕЦ є надто вразливими цілями для ворожих атак, тому їх поступово замінюють малими мобільними альтернативами. Такий підхід дозволяє комунальникам швидше реагувати на аварії та перепідключати споживачів у разі пошкодження окремих ліній.
«Взагалі сьогодні Україна потребує того, щоб відходити по містах від великих джерел електропостачання, водопостачання, теплопостачання. Нам потрібна диференціація, нам потрібні малі джерела», — підкреслив мер Харкова.
Київ отримає додаткові 2 млрд грн
Тим часом Кабінет міністрів готує додаткове фінансування для столиці. Як повідомила прем'єрка Юлія Свириденко за підсумками засідання енергетичного штабу, уряд уже виділив майже 1 млрд грн на першочергові заходи та готує ще 2 млрд грн на захист енергооб'єктів і енергетичного обладнання.
Також триває реалізація експериментального проєкту із забезпечення резервного живлення багатоповерхівок — встановлення акумуляторів, інверторів та генераторів для роботи ліфтів, інженерних систем та освітлення місць загального користування.
Однак, за оцінками експертів, для повноцінного відновлення теплопостачання лише трьох ключових ТЕЦ Києва потрібно 18 млрд грн, а загалом місту необхідно 48 млрд грн із держбюджету. Чи вистачить обіцяних коштів — питання відкрите.
Раніше Ukrainian Wall писав: зима буде складнішою за попередню: де встановлюють енергоострови та чи всім вистачить тепла.
Ми вже повідомляли: допомогу на дрова отримають не всі: кого торкнеться компенсація на опалення.
Більше за темою: гроші на дрова та вугілля дадуть не всім: кого торкнеться нова хвиля виплат на опалення.