Як повідомляв Ukrainian Wall, новий уряд Болгарії, сформований на початку травня 2026 року, кардинально змінює зовнішньополітичний курс країни. Після тривалої політичної кризи, що тривала з осені 2025 року, до влади прийшла коаліція на чолі з партією «Відродження», яка відкрито виступає за зближення з москвою. Ключові посади в уряді отримали політики, які роками критикували військову допомогу Україні та блокували санкції проти рф. Тепер офіційна Софія відмовляється від подальших постачань зброї Україні, про що відкрито заявив новий міністр оборони країни.
За словами міністра оборони Болгарії Стоянова, Україні потрібно більше людей, а не більше зброї. «У неї достатньо зброї, тому ми не передбачаємо надання більшої кількості зброї українській армії. Ми бачимо позиційну війну, і незалежно від того, скільки озброєнь накопичується, єдине, що досягається, – це втрата людських життів», — наголосив він.
Що Болгарія постачала Україні раніше
Болгарія була одним із важливих, хоча й непублічних постачальників зброї для ЗСУ. За даними звіту ООН, оприлюдненого в червні 2026 року, через треті країни — зокрема Велику Британію та Чехію — Болгарія передала Україні танки Т-72, самохідні артилерійські установки, бронемашини та тисячі гранатометів. Постачання відбувалися непрямим шляхом, що дозволяло офіційній Софії уникати прямої конфронтації з кремлем.
Новий курс: переговори замість зброї
Стоянов прямо закликав сторони сідати за стіл переговорів. «Настав час сісти за стіл переговорів та шукати справедливий мир, який повинен бути визначений двома сторонами, які беруть участь у конфлікті», — підкреслив болгарський міністр оборони. Його заява пролунала на тлі формування в Болгарії нового уряду, який ряд експертів характеризують як проросійський.
Рішення Болгарії може мати серйозні наслідки для загальної динаміки військової допомоги Україні. Хоча Софія ніколи не була найбільшим донором, її вихід із коаліції країн, що підтримують Україну зброєю, створює небезпечний прецедент і може заохотити інші країни переглянути свою позицію. У зоні ризику насамперед Словаччина та Угорщина, які вже неодноразово висловлювали скепсис щодо військової підтримки Києва. Крім того, сигнал із Софії може вплинути на внутрішні дебати в Хорватії та Румунії, де також посилюються голоси проти участі в озброєнні ЗСУ. Для країн Балтії та Польщі, які залишаються найактивнішими союзниками України, болгарський кейс стане додатковим аргументом для консолідації зусиль в обхід тих членів НАТО, які обирають нейтралітет.
Водночас у НАТО та ЄС поки що офіційно не коментували заяву болгарського міністра. Очікується, що найближчими днями ситуація може отримати розвиток на дипломатичному рівні. Українська сторона, за попередніми даними, готує офіційний запит до Брюсселя щодо роз'яснення позиції Болгарії як члена ЄС та НАТО. Київ також може ініціювати двосторонні консультації з ключовими партнерами — США, Великою Британією та Німеччиною — для компенсації можливих втрат від припинення болгарських постачань. Окремі українські дипломати вже назвали рішення Софії «тривожним дзвінком» для всієї системи колективної безпеки в Європі.