Як повідомляв Ukrainian Wall, технології штучного інтелекту дедалі активніше проникають у всі сфери життя — від освіти до державного управління. Але є й зворотний бік: ШІ-генерація відео відкрила нові можливості для дезінформації, і українські соцмережі щойно стали полем для масштабного експерименту з довірою аудиторії.
У червні 2026 року TikTok, Telegram-канали та Facebook-групи заповнили відеоролики, на яких нібито зафіксовано масовий наплив мігрантів до українських міст. На кадрах — юрби людей із валізами на вокзалах, черги біля адміністративних будівель, напружені діалоги з місцевими жителями. Відео супроводжувалися панічними коментарями: «нас заполонили», «Україну здають», «влада мовчить». Тисячі поширень за лічені години.
Однак, як з'ясували журналісти «Факти ICTV», усі ці відео — результат роботи генеративного штучного інтелекту. Фахівці з цифрової безпеки виявили характерні ознаки deepfake: неприродна міміка облич, розмиті контури фігур на стиках із фоном, непритаманна українським містам архітектура на задньому плані. Жоден із роликів не пройшов базову верифікацію через інструменти на кшталт Deepware Scanner чи Sensity AI.
Як працює технологія і чому люди вірять
Сучасні генеративні моделі — такі як Runway Gen-4, Sora від OpenAI та Kling 2.0 — здатні створювати відео, які візуально майже не відрізняються від реальних зйомок. Достатньо текстового опису сцени, і нейромережа генерує переконливий ролик тривалістю до хвилини. Саме цю технологію, за оцінкою експертів, використали автори фейкової «навали мігрантів».
Психологічний механізм простий: відео викликає сильну емоцію — страх, обурення, відчуття загрози. Коли людина емоційно залучена, критичне мислення відключається, і шанс натиснути «поділитися» зростає в рази. За даними дослідження КМІС, понад 60% українців отримують новини саме з соцмереж, де алгоритми підсилюють найбільш вірусний контент незалежно від його правдивості.
Хто стоїть за фейковою хвилею
Центр протидії дезінформації при РНБО вже зафіксував скоординоване поширення цих відео через мережу ботів. Першоджерелом значної частини роликів виявилися акаунти, раніше помічені в поширенні проросійських наративів. Схема стандартна: спочатку відео з'являється в анонімних Telegram-каналах, потім його підхоплюють боти в TikTok, а далі — живі користувачі, які щиро вірять у побачене.
«російські спецслужби активно використовують ШІ-генерацію для створення панічних настроїв в українському суспільстві. Тема мігрантів обрана не випадково — вона резонує з реальними дискусіями про трудових мігрантів в Україні, що робить фейк особливо переконливим», — зазначають у ЦПД.
Як відрізнити ШІ-підробку від реального відео
Фахівці з кібербезпеки радять українцям перевіряти підозрілі відео за кількома простими критеріями. По-перше, звертати увагу на очі та губи людей у кадрі — ШІ досі погано справляється з природною синхронізацією руху губ і мовлення, а також із відблисками в очах. По-друге, шукати першоджерело: якщо відео публікують лише анонімні канали без прив'язки до конкретного місця, дати та автора зйомки — це серйозний сигнал. По-третє, використовувати інструменти верифікації: Deepware Scanner, Sensity AI, а також українську розробку «Детектор фейків» від ГО «Детектор медіа».
На тлі цього інциденту Мінцифри анонсувало запуск державної платформи для виявлення ШІ-контенту, яка інтегрується з «Дією» і дозволить громадянам перевіряти підозрілі медіафайли в один клік. Запуск заплановано на серпень 2026 року.