Розвиток штучного інтелекту відкрив нову еру в інформаційній війні, і, як повідомляв Ukrainian Wall, українські медіа та державні структури дедалі частіше стикаються з викликами, які ще кілька років тому здавалися фантастикою. Тепер фахівці Центру протидії дезінформації зафіксували якісно новий рівень загроз — ШІ-згенерований контент стає настільки переконливим, що відрізнити його від реального з кожним місяцем усе складніше.
6 червня 2025 року заступниця керівника Центру протидії дезінформації Анаїт Хоперія взяла участь у першому дні роботи 23-го міжнародного фестивалю Docudays UA в межах правозахисної програми Rights Now. Під час обговорення викликів, які вже сьогодні змінюють роботу медіа, вона поділилася досвідом Центру у виявленні ШІ-згенерованого контенту та розповіла про фіксацію нових тенденцій його використання для поширення деструктивних наративів.
Одним із найтривожніших трендів стала імітація публічних осіб. За допомогою ШІ-технологій зловмисники створюють фальшиві відео- та аудіозвернення політиків, громадських діячів, військових і журналістів. Такі матеріали поширюються через соціальні мережі та месенджери, сіючи паніку й недовіру до офіційних джерел. Особливу небезпеку становить те, що сучасні алгоритми дозволяють генерувати контент, який практично неможливо викрити без спеціалізованих інструментів.
Ще одним напрямом, який викликає занепокоєння в Центрі, є формування псевдоавтентичних образів. Зокрема, йдеться про створення за допомогою ШІ фальшивих «православних священників» — персонажів, які нібито висловлюють авторитетну думку з резонансних тем. Такі образи розраховані насамперед на старшу аудиторію, яка традиційно довіряє релігійним авторитетам, і використовуються для просування наративів, вигідних кремлю.
Як працює емоційне підсилення та адаптація під аудиторію
Фахівці Центру протидії дезінформації звертають увагу на цілеспрямоване використання емоційного підсилення в ШІ-контенті. Алгоритми навчаються визначати «больові точки» різних соціальних груп і генерувати повідомлення, які викликають максимальний емоційний відгук — страх, гнів або, навпаки, хибну надію. Такий контент адаптується під конкретну цільову аудиторію: молодь отримує одні меседжі через TikTok, літні люди — зовсім інші через Telegram-канали та Facebook.
За словами Анаїт Хоперії, особливу увагу Центр приділяє розробці методик виявлення ШІ-контенту. Ідеться про комплексний підхід, який поєднує технічний аналіз метаданих, лінгвістичну експертизу та моніторинг джерел поширення. Проте фахівці визнають: технології розвиваються настільки стрімко, що жоден інструмент не дає стовідсоткової гарантії. Саме тому критично важливою стає медіаграмотність самих громадян — здатність критично оцінювати інформацію, перевіряти джерела та не піддаватися на емоційні маніпуляції.
У Центрі протидії дезінформації наголошують: загроза ШІ-дезінформації не є абстрактною. Це реальний інструмент гібридної війни, який росія активно використовує проти України. Виявлення та спростування таких матеріалів потребує координації зусиль державних органів, медіаспільноти, технологічних компаній та міжнародних партнерів.